Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золінник

Золінник, -ка, м. = золільник. Аф. 460. Ум. золінничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 178.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛІННИК"
Барабан, -ну, м. Барабань. ЗОЮР. І. 114. Чуб. І. 219; V. 151. В барабани вибивають. Драг. 198.
Вибрудок, -дка, м. 1) Грязный осадокъ. Желех. 2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Дома́цатися Cм. домацуватися.
До́тик, -ку, осязаніе
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Патока, -ки, ж. 1) Медъ безъ воску. Заліз як муха в патоку. Ном. № 1642. 2) Патока сахарная. Черк. у.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву. Мет. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.