Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

золотокорий

Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОЛОТОКОРИЙ"
А́фрика, -ки, ж. Африка.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Мнякота́ Cм. м'якота.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Покорм, -му, м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. І. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
Помершленник, -ка, м. Покойникъ. Нехай їх Мати Бажа помилує й спасе помершленників. Харьк. у.
Прошаповалити, -лю, -лиш, гл. Пробыть шерстобитомъ.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Стирчати, -чу́, -чи́ш, гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. Стор. II. 216. В його слові улещання, а ні крихти правди. К. Псал. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОЛОТОКОРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.