Городя́нин, -на, м. Горожанинъ. Вийшли к йому всі городяне. Не йди за крамаря, не йди за городянина.
Гудю́чий, -а, -е. Гудящій. Гудючий лютий зімній вітер. Гудюча розмова.
Згре́бло, -ла, с. Скребница.
Нудити, -джу́, -диш, гл.
1) Наводить, нагонять скуку.
2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить.
3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав).
4) безл. Тошнить.
5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу.
6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Підстрючити Cм. підстрючувати.
Прісно нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто!
Таточків, -кова, -ве = татків.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі.
