Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витечи
вити 1
вити 2
витивкати
витикати
витикатися
витинати
витирати
витирач
витискати
витискатися
витися
витівати
витівка
витікати
витінка
витіпати
витіпувати
витісувати
витішити
витіяти
витка
виткати
виткий
виткнути
витлівати
витлумачити
витнути
витовкмачити
витовкти
витока
витолочити
витолочувати
витонути
витопити
витоплятися
витоптати
витопцювати
виторгувати
виторопень
виторопитися
витороплюватий
виторохтіти
виторочити
виторочувати
виточити
виточки
виточна миш
виточувати
витратити
витратка
витрачувати
витрачуватися
витребеньки
витребенькувати
витребенькуватий
витребеньочки
витребити
витребляти
витрибки
витривал
витривати
витримати
витришкати
витришок
витріпати
витрішкоокий
витрішкуватий
витрішок
витріщака
витріщати
витріщатися
витрощити
витрудити
витруїти
витрусити
витрут
витрухати 1
витрухати 2
витрухатися
витрушування
витрушувати
витрушуватися
витрюхати
витрясати
витряхнути
витулитися
витуманити
витупати
витупити
витупкати
витуплювати
витуплюватися
витупцьовувати
витурити
витурлити
витуряти
витушка
витхатися
витхлий
витхнутися
витяг
витягати
витягатися
витягом
витягти
витяжка
витяжний
витяжно
витязь
витязький
витяти
виучити
вихання
вихати
вихвалити
вихвалка
вихваляти
вихвалятися
вихватити
Близісінький, -а, -е. Совершенно близкій, близехонькій.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Жа́йвороня́чий, -а, -е. = жайворінячий.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Побиванка, -ки, ж. Пораженіе. Козаки після побиванок під Кумейками на Говтві і Стариці позаходили в Московщину. Стор. МПр. 60.
Понасмолювати, -люю, -єш, гл. Насмолить, осмолить (во множествѣ).
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.
Припущальник, -ка, м. То-же, что и триб въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Нас спонсорують: