Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витечи
вити 1
вити 2
витивкати
витикати
витикатися
витинати
витирати
витирач
витискати
витискатися
витися
витівати
витівка
витікати
витінка
витіпати
витіпувати
витісувати
витішити
витіяти
витка
виткати
виткий
виткнути
витлівати
витлумачити
витнути
витовкмачити
витовкти
витока
витолочити
витолочувати
витонути
витопити
витоплятися
витоптати
витопцювати
виторгувати
виторопень
виторопитися
витороплюватий
виторохтіти
виторочити
виторочувати
виточити
виточки
виточна миш
виточувати
витратити
витратка
витрачувати
витрачуватися
витребеньки
витребенькувати
витребенькуватий
витребеньочки
витребити
витребляти
витрибки
витривал
витривати
витримати
витришкати
витришок
витріпати
витрішкоокий
витрішкуватий
витрішок
витріщака
витріщати
витріщатися
витрощити
витрудити
витруїти
витрусити
витрут
витрухати 1
витрухати 2
витрухатися
витрушування
витрушувати
витрушуватися
витрюхати
витрясати
витряхнути
витулитися
витуманити
витупати
витупити
витупкати
витуплювати
витуплюватися
витупцьовувати
витурити
витурлити
витуряти
витушка
витхатися
витхлий
витхнутися
витяг
витягати
витягатися
витягом
витягти
витяжка
витяжний
витяжно
витязь
витязький
витяти
виучити
вихання
вихати
вихвалити
вихвалка
вихваляти
вихвалятися
вихватити
Жирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Роскошествовать. Жируешься, як нірка в салі. Ном. № 1722.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. Брацл. у. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы. Мик. 480.
Нащепити, -плю, -пиш, гл. Привить (нѣсколько). А сад який хороший у нас був: сам нащепив. Г. Барв. 471.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити. Ном. № 10064.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Пітканний, -а, -е. Употребляющійся для утка, относящійся къ утку. Це оснівна вовна, а то пітканна. Славяносерб. у.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Рамуватий, -а, -е. = рамкастий. Вх. Лем. 459.
Роспатлувати, -лую, -єш, сов. в. роспатлати, -лаю, -єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву. Стор. МПр. 55.
Стренчити, -чу, -чиш, гл. Рекомендовать, указывать, совѣтовать. Ажеж ти мені стренчив таке ледащо. Кіев. г.
Нас спонсорують: