Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витечи
вити 1
вити 2
витивкати
витикати
витикатися
витинати
витирати
витирач
витискати
витискатися
витися
витівати
витівка
витікати
витінка
витіпати
витіпувати
витісувати
витішити
витіяти
витка
виткати
виткий
виткнути
витлівати
витлумачити
витнути
витовкмачити
витовкти
витока
витолочити
витолочувати
витонути
витопити
витоплятися
витоптати
витопцювати
виторгувати
виторопень
виторопитися
витороплюватий
виторохтіти
виторочити
виторочувати
виточити
виточки
виточна миш
виточувати
витратити
витратка
витрачувати
витрачуватися
витребеньки
витребенькувати
витребенькуватий
витребеньочки
витребити
витребляти
витрибки
витривал
витривати
витримати
витришкати
витришок
витріпати
витрішкоокий
витрішкуватий
витрішок
витріщака
витріщати
витріщатися
витрощити
витрудити
витруїти
витрусити
витрут
витрухати 1
витрухати 2
витрухатися
витрушування
витрушувати
витрушуватися
витрюхати
витрясати
витряхнути
витулитися
витуманити
витупати
витупити
витупкати
витуплювати
витуплюватися
витупцьовувати
витурити
витурлити
витуряти
витушка
витхатися
витхлий
витхнутися
витяг
витягати
витягатися
витягом
витягти
витяжка
витяжний
витяжно
витязь
витязький
витяти
виучити
вихання
вихати
вихвалити
вихвалка
вихваляти
вихвалятися
вихватити
Відрізнити, -ся. Cм. відрізняти, -ся.
Вільшка, -ки, ж. Ум. отъ вільха.
Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.
Днюва́ти, -дню́ю, -єш, гл. Дневать, проводить день. По-під тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7. Там будете дні днювати. Лукаш. 116. Днюва́ли собі́? Привѣтствіе, равносильное выраженіямъ: Какъ провели день? Какъ ваше здоровье? Также и въ болѣе полномъ видѣ: Чи здорові днювали? О. 1862. V. 84.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!» Гол. III. 215.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Лім, ло́му, м. 1) Обломки (послѣ кораблекрушенія). Гарасько, на талан і диво, якось до берега прибивсь, чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7. 2) Валежникъ, буреломъ. Черк. у. Шух. І. 178. Ой піду я в ліс по дрова та наберу лому. Н. п. Ломом называются большія деревья (смереки) съ вѣтвями, поваленныя вдоль границь земельнаго участка вмѣсто огорожи. Шух. І. 75, 189.
Маляри́ха, -хи, ж. = малярка 2.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка. Вх. Зн. 74.
Нас спонсорують: