Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Византійство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому. А папство буде панувать... та византійство прославлять. Шевч. ІІ. 211.
Голобриш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Допа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. допали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Дожигаться, дожечься. Зліпили довгу свічку і почали палить осичину. Допалились до половини. Грин. І. 70. 2) Докуриваться, докуриться. 3) Догорать, догорѣть.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Заховъ, -ву, гл. Скрытное мѣсто, сокрытіе. Той кинь стоявъ у його десь три дни у захови. Верхн. у. Даю гроші батькові у захов, то вони у його в скрині лежать. Новомоск. у.
Підкувати Cм. підковувати.
Поквапність, -ности, ж. = поквап.
Смуглястий, -а, -е. = смуглявий. Вх. Лем. 468.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Грин. ІІІ. 508. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. Мнж. 162. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться. О. 1861. У. 59.
Нас спонсорують: