Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висота
висотатися
висохлий
висохти
височезний
височенний
височенький
височенько
височина
височиня
височити
височінь
височок
виспівати
виспіватися
виспівувати
виспінути
виспіти
висповідати
висповідатися
висповідь
висп'яток
виссати
виставати
виставити
виставляти
виставлятися
висталити
вистановити
вистановитися
вистаратися
вистарітися
вистачати
вистачення
вистерегти
вистерігати
вистерігатися
висти
вистигати
вистилати
вистинати
вистіг
вистігати
вистоювати
вистоюватися
вистоялка
вистояти
вистрашати
вистрелити
вистрелювати
вистреляти
вистриба
вистрибнути
вистрибом
вистрибувати
вистригати
вистріл
вистрілянка
вистріпати
вистріпувати
вистріпуватися
вистріхнути
вистроїти
вистромити
вистромляти
вистромлятися
вистроювати
вистроюватися
вистругати
вистругувати
вистудити
вистужувати
виступ
виступати
виступець
виступити
виступка
виступцем
виступці
вистьобати
вистягати
вистягатися
вистягом
висувати
висуватися
висудити
висукати
висукувати
висунути
висурмити
висушати
висушувати
висхлий
висхнути
вись
висякати
висякатися
витавати
виталище
витанцьовувати
витарасувати
витарувати
витаскати
витаскувати
витати
витвердити
витверезити
витверезитися
витворити
витворки
витворний
витворювати
витворяти
витекти
вительбушити
витеребитися
витерликати
витерпіти
витерплювати
витесати
Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Мнж. 36. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Мнж. 13. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Черном.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. Кост. (О. 1862. VI. 46). На дрівітні дров ні поліна. ЗОЮР. І. 220. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. ЗОЮР. L 291. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню. Кв. II. 160.
Ма́зання, -ня, с. Мазаніе.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Повсаджувати, -джую, -єш, гл. Усадить, посадить (многихъ).
Позакручувати, -чую, -єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси. ЗОЮР. І. 162.
Прийом, -му, м. 1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Н. п. Та повезли до прийому, оддали в москалі. Шевч. 477. У прийому славний двір, — там нам буде перебір. Чуб. V. 997. 2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Рк. Левиц. Ум. прийо́мочо. Чуб. V. 997.
Рано нар. 1) Рано. Прийшов пізно, аж завізно; прийшов рано, так не дано. Ном. № 1802. Ой дівчино, збуди мене рано, так рано, щоб ще не світало. Чуб. V. 63. 2) Утромъ. Приложи ти, моя мила, до голови рути; клади рано і ввечері, щоб здоровій бути. Н. п. Викопайте криниченьку в вишневім саду, чи не прийде дівчинонька рано по воду. Н. п. рано-пораненьку, рано-раненько, рано-вранці. Рано утромъ. Ой в неділю рано-пораненьку брала дівчина льон. Чуб. V. 290. Встала вона рано-раненько, умилася біло-біленько. Чуб. V. 704. Ой у неділеньку ввесь день пила, в понеділок спала, а в вівторок снопів сорок пшениченьки нажала.... а в неділю рано-вранці однесла шинкарці. Чуб. V. 1098. з рана. Съ утра. Будь весела з рана до вечора. Чуб. V. 1080. Ум. раненько, ранесенько. Мет. 8. Шевч. 542.
Розсумуватися, -муюся, -єшся, гл. Затосковать.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Нас спонсорують: