Виголосити Cм. виголошувати.
Дебе́ло нар. Дебело, толсто, плотно.
Дриґону́ти, -ну́, -не́ш, гл. То-же, что и дриґну́ти, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би.
Заво́зити, -жу, -зиш, сов. в. завезти́, -зу, -зе́ш, гл. 1) Завозить, завезти куда нибудь далеко. Чоловіче мій, дружино моя! завіз ти мене, де роду нема, де роду нема, та все чужина. Він не хотів його убивать, да завіз його в ліс. Почали дорікати Колумбові, що завіз їх ка-зна куди. Ком. І. 54. 2) Привозить, привезти. Степом їду, — степ широкий, дорога смутненька, — завези мене, сивий коню, де моя миленька. 3) Ввозить, ввезти во внутрь чего-либо. Завези воза в возівню. 4) Доставлять, доставить, завозить, завезти что по пути. Із Одеси преславної завезли чуму.
За́снівка, -ки, ж. Родъ шитья. Все пообшивані (рушники) заснівками. Ум. За́снівочка.
Зознаватися, -наю́ся, -єшся, гл. = зізнаватися.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза.
Уведення, -ня, с. Праздн. Введенія во Храмъ 21 ноября.