Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Дурнува́тий, -а, -е. Глуповатый. Чому дуба не рубати, бо дуб дуплинатий; чому хлопців не дурити — вони дурнуваті. Ум. дурнува́тенький.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Зарі́дливий, -а, -е. Урожайный. Сей рік зарідливий буде.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Коєць, ко́йця, м. Клѣтка для курей, плетеная или обтянутая сѣткой.
Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. .
Най нар.
1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую.
2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села.
Припудити, -джу, -диш, гл.
1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох.
2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Шілцувати, -цую, -єш, гл. Дѣлить? Шілцує воли гой на три плуги.... шілцує коні — на три броні, шілцує вівці — да й на три струнці.