Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витопити

Витопити, -плю, -пиш, гл. 1) Вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2. 2) Вытопить (жиръ, сало). 3) Выплавлять, выплавить (металлъ). 4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє. АД. І. 269.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОПИТИ"
Дійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дійня́ти, (дойняти), -дійму́, -меш, гл. 1) Донимать. Його а ні пуга, ні кій не діймають. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3893. 2) Понимать. Торочиш йому, аж піт тобі котить, а він нічого не діймає. 3) Добирать, добрать, дополучать, дополучить. Сам купив кобилу за шістьдесят, а продав за сорок, — цілих двадцять рублів не дойняв. Кобел. у. Cм. Донімати. 4) Діймати ві́ри, пра́вди. Вѣрить, довѣрять. А козак добре дбає, на жінку не потурає, жінці віри не діймає. ЗОЮР. І. 216. Хиба ти йому доймаєш правди? Полт.
Змережувати, -жую, -єш, сов. в. змережити, -жу, -жиш, гл. 1) Испещрять, испещрить узорами и пр. Тонесеньку хустку сріблом мережиш; та як змережила, сльозами зросила. Федьк. І. 106. 2) Расшивать, расшить мере́жками. 3) Соединять, соединить мере́жкою двѣ части рубашки, два куска ткани.
Кевкнути, -кну, -неш, гл. Екнуть. Як махнув під бік, то стара й зуби стяла, лиш кевкнуло. Св. Л. 286.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды. Левиц. І.
Негадано нар. Не предполагая, сверхъ ожиданія.
Нещасливий, -а, -е. Несчастливый, несчастный. Прости мене нещасливу, я од тебе одрікаюсь. Стор. МПр. 55.
Появлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. появи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Фарнагію! появись! Стор. МПр. 44.  
Приложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля. Брацл. у.
Серце, -ця, с. 1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. ІІ. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. на тще серце. Натощакъ. 2) Гнѣвъ. Сим. 229. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. МПр. 44. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить. 3) Штифтъ въ замкѣ. 4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178. 5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176. 6) Полипъ, медуза. 7)земне. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.