Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкривання
відкривати
відкриватися
відкриття
відкришити
відкришитися
відкрутити
відкручувати
відкручуватися
відкудовчити
відкуп
відкупати
відкупити
відкупляти
відкуплятися
відкупне
відкупний
відкуповуватися
відкусити
відкушувати
відлазити
відламати
відламувати
відлатати
відлаюватися
відлеглий
відлеглість
відлегло
відлежати
відлежувати
відлетіти
відливало
відливати
відливатися
відлига
відлигнути
відлигти
відликати
відлинути
відлипати
відлиск
відлити
відличка
відличний
відліг
відліж
відлізти
відліпити
відліплювати
відліт
відлітати
відліч
відлічити
відлічувати
відлічуватися
відлога
відложити
відломити
відломлювати
відломок
відлузати
відлука
відлупити
відлуплювати
відлуплюватися
відлустуватися
відлучання
відлучати
відлучатися
відлучний
відлучувати
відлюбити
відлюдний
відлюдник
відлюдно
відлюдок
відлютувати
відлютуватися
відлягти
відлясок
відмага
відмагання
відмагати
відмагатися
відмазати
відмазувати
відмайструвати
відмакошити
відмалювати
відмалюватися
відманити
відманіжити
відманювати
відмастити
відмастка
відмахнути
відмахувати
відмахуватися
відмащення
відмащувати
відмежовувати
відмелювати
відмерзати
відмерти
відмести
відмивати
відмиватися
відмикати
відмикатися
відмикувати
відмити
відміл
відмін
відміна
відмінити
відмінний
відмінник
відмінність
відмінок
відмінча
Вийматися, -маюся, -єшся, сов. в. вийнятися, и винятися, -ймуся, -мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтися, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. ЗОЮР. II 31. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнцѣ). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Висвятити, -ся. Cм. висвячувати, -ся.
Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Мил. 169. Вас. 150. Зроблю.... на діжку віко. Ном. стр. 295, № 155. Зриваю з труни віко, припав до неї. Г. Барв. 212. 2) Вѣко. МВ. І. 57.
Льо́ник, -ка, м. Осевая чека, засовка. Чуб. VI. 112.
Підборний, -а, -е. 1) Фальшивый, подложный. Були там купчики проворні, що їздили по ярмаркам, і на аршинець на підборний поганий продавали крам. Котл. Ен. 2) Относящійся къ каблуку. Шило підборне — для каблуковъ шило. Вас. 161.
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Поражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил. 132. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Мил. 189. Дак ото ми з бабою й порадились. ЗОЮР. І. 65.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.  
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый. Шейк.
Нас спонсорують: