Боротати, -таю, -єш, гл.
1) Очищать отъ шелухи (просо).
2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте.
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой.
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько.
Каляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пачкать, марать, грязнить. І вже мені не честь не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Глядіть, діти, слави своєї не каляйте. 2) Испражняться. А теля стало, каля та й каля; да таку купу накалят здорову.
Круча, -чі, ж.
1) Крутизна, обрывъ. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Ой де кручі високії, то там броди глибокії. Кинувся гурт (свиней) із кручі в озеро та й потонув.
2) Глубокое мѣсто въ рѣкѣ. Попав у кручу та й утоп.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Остача, -чі, ж. Остатокъ. У попа здачі, як у шевця остачі.
Пірнач, -ча, м. Булава, въ которой вмѣсто шара рядъ металлическихъ дощечекъ (называющихся перами), расположенныхъ вокругъ стержня; знакъ власти полковника. Рейментарський пірнач.
Рептух, -ха, м.
1) Рептухъ, родъ широкаго, но неглубокаго мѣшка, привязываемаго къ оглоблямъ, — въ него всыпаютъ овесъ для корма лошадямъ.
2) Родъ плетенаго изъ веревки мѣшка для сѣна.
3) Названіе толстаго неповоротливаго человѣка.
Шумівка, -ки, ж. Эпитетъ водки. Горівка-шумівка.