Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкривання
відкривати
відкриватися
відкриття
відкришити
відкришитися
відкрутити
відкручувати
відкручуватися
відкудовчити
відкуп
відкупати
відкупити
відкупляти
відкуплятися
відкупне
відкупний
відкуповуватися
відкусити
відкушувати
відлазити
відламати
відламувати
відлатати
відлаюватися
відлеглий
відлеглість
відлегло
відлежати
відлежувати
відлетіти
відливало
відливати
відливатися
відлига
відлигнути
відлигти
відликати
відлинути
відлипати
відлиск
відлити
відличка
відличний
відліг
відліж
відлізти
відліпити
відліплювати
відліт
відлітати
відліч
відлічити
відлічувати
відлічуватися
відлога
відложити
відломити
відломлювати
відломок
відлузати
відлука
відлупити
відлуплювати
відлуплюватися
відлустуватися
відлучання
відлучати
відлучатися
відлучний
відлучувати
відлюбити
відлюдний
відлюдник
відлюдно
відлюдок
відлютувати
відлютуватися
відлягти
відлясок
відмага
відмагання
відмагати
відмагатися
відмазати
відмазувати
відмайструвати
відмакошити
відмалювати
відмалюватися
відманити
відманіжити
відманювати
відмастити
відмастка
відмахнути
відмахувати
відмахуватися
відмащення
відмащувати
відмежовувати
відмелювати
відмерзати
відмерти
відмести
відмивати
відмиватися
відмикати
відмикатися
відмикувати
відмити
відміл
відмін
відміна
відмінити
відмінний
відмінник
відмінність
відмінок
відмінча
Виригати, -гаю, -єш, сов. в. виригати, -гаю, -єш, одн. в. виригнути, -гну, -неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Дже́ре́ло́, -ла, с. 1) Источникъ, родникъ. ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. Св. П. І. кн. М. VII. 11. 2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. Волч. у. 3) Жерло. Джерело гармати. 4) Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце.
Заже́рливість, -вости и пр = зажирливість и пр.
Канонірка, -ки, ж. Пуговица канонирскаго мундира. Шух. І. 286.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь. Гол. III. 121.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Поперехоплювати, -люю, -єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Рахувати, -хую, гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Котл. Ен. II. 34. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували. Макс.
Рунтатися, -таюся, -єшся, гл. Тревожиться, безпокоиться. Так і хурман: аби коням добре, то й сидів би і не рунтався. Св. Л. 123.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. Мир. ХРВ. 59. На все вдатні — до любощів, до пісень. Гліб. 2) Удачный.
Нас спонсорують: