Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відкривання
відкривати
відкриватися
відкриття
відкришити
відкришитися
відкрутити
відкручувати
відкручуватися
відкудовчити
відкуп
відкупати
відкупити
відкупляти
відкуплятися
відкупне
відкупний
відкуповуватися
відкусити
відкушувати
відлазити
відламати
відламувати
відлатати
відлаюватися
відлеглий
відлеглість
відлегло
відлежати
відлежувати
відлетіти
відливало
відливати
відливатися
відлига
відлигнути
відлигти
відликати
відлинути
відлипати
відлиск
відлити
відличка
відличний
відліг
відліж
відлізти
відліпити
відліплювати
відліт
відлітати
відліч
відлічити
відлічувати
відлічуватися
відлога
відложити
відломити
відломлювати
відломок
відлузати
відлука
відлупити
відлуплювати
відлуплюватися
відлустуватися
відлучання
відлучати
відлучатися
відлучний
відлучувати
відлюбити
відлюдний
відлюдник
відлюдно
відлюдок
відлютувати
відлютуватися
відлягти
відлясок
відмага
відмагання
відмагати
відмагатися
відмазати
відмазувати
відмайструвати
відмакошити
відмалювати
відмалюватися
відманити
відманіжити
відманювати
відмастити
відмастка
відмахнути
відмахувати
відмахуватися
відмащення
відмащувати
відмежовувати
відмелювати
відмерзати
відмерти
відмести
відмивати
відмиватися
відмикати
відмикатися
відмикувати
відмити
відміл
відмін
відміна
відмінити
відмінний
відмінник
відмінність
відмінок
відмінча
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Волинський, -а, -е. Волынскій.
До́каз, -зу, м. Явная улика, обвиненіе. Доказ маю, хто вкрав. Камен. у. На кого маєте пеню, — скажіть; я брата рідного не пожалію, аби б по правді доказ був, — так сказав голова. Кв. По доказу то було трусють горілку, а нападьом справник не дозволяв трусить так здря, ні, було за це й дрюка. Харьк.
Досипа́ти II, -па́ю, -єш, сов. в. доспа́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Досыпать, доспать. Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипала. Чуб. V. 928. А вже ж мої очі не доспали ночі. Н. п. Млр. л. б. 277. Доспав до обід.
Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав. Славяносерб. у.
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Чуб. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. К. Псал. 190. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами. Левиц. І. 31.
Співний, -а, -е. Пѣвучій. Маєш же свашеньки співнії. Гол. II. 665. 2) Мелодическій, музыкальный.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Степ широкий. Мет. 69. Послала мене мати в степ пшениці жати. Мет. 21. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. Ум. степо́к, степо́чок.
Харьківщина, -ни, ж. Харьковская губернія. Шейк.
Нас спонсорують: