Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витяти

Витяти Cм. витинати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТЯТИ"
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. кірка.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris. Лв. 97.
Оберега, -ги, ж. 1) Предохраненіе. Це найкраща обереш від худоби. 2) Предосторожность.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда. ЗОЮР. II, 23.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Сороковий, -а, -е. Сороковой. Підходили вже сорокові літа йому. К. Гр. К. 15.
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чухатися. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.