Кісник, -ка, м.
1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Захотіла гиря нових кісників. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла?
2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Ум. кісничок. Бач, чого гирі забажалось — кісничків!
Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. З панами не міряйсь чубами. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась.
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане.
Писарський, -а, -е. Писарскій. Напише до тебе чужою писарською рукою лист.
Спідушка, -ки, ж. = спідка 3.
Сповідь, -ді, ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся.
Темнозелений, -а, -е. Темнозеленый. Темнозелена сукня.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася.
