Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Ганебний, -а, -е. Позорный, безчестный, постыдный.
Грабки́, -кі́в, м. мн. 1) Родъ длиннозубыхъ граблей, прикрѣпляемыхъ къ косѣ (когда косятъ хлѣбъ). Косити́ на грабки́. Косить косой съ такими граблями. 2) — св. Івана. Раст. Geranium sylvaticum.
Зага́йка, -ки, ж. Замедленіе.
Крулевство, -ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене.
Розгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить, растоптать грязь. Розгрузили так, що й до криниці не можна доступити. Cм. розгрязити.
Становлення, -ня, с. Установка.
Уславляти, -ляю, -єш, сов. в. уславити, -влю, -виш, гл. Прославлять, прославить. Од Припеті до Синюхи вславили себе Обухи. Славою його уславив, шаною його звеличив.
Четверик, -ка, м. Четверикъ, четверка. Пішов четвериком орать. Ум. четверичо́к.