Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виплакати
виплакатися
виплат
виплатити
виплачувати
виплачуватися
виплекати
виплескати
виплеснути
виплести
виплив
випливати
виплигнути
виплигом
виплинути 2
виплисти
випліндрувати
випліскувати
випліскуватися
виплітати
виплітка
виплітувати
виплоджувати
виплоджуватися
виплодок
виплутати
виплутувати
виплутуватися
випльовувати
виплюндрувати
виплюнути
виплюснути
випнути
виповзати
виповідати
виповідатися
виповнити
виповнювати
виповняти
виповнятися
виповчитися
випогоджуватися
випозивати
випозичити
випозіхатися
виполіскувати
виполонити
виполоскати
виполоски
виполоти
виполоч
виполювати 1
виполювати 2
випоминати
випорожнити
випорожні
випорожняти
випорожнятися
випороти
випорснути
випорток
випорхати
випорювати
випосажити
випостувати
випочити
виправа
виправдати
виправдатися
виправдити
виправдувати
виправдуватися
виправити
виправляти
виправлятися
випрасувати
випрати
випрацювати
виприскати
виприщити
випрівати
випробовувати
випроваджати
випроваджувати
випровожати
випродати
випродувати
випросити
випростати
випростувати
випростуватися
випрохати
випрохувати
випрохуватися
випрошувати
випрошуватися
випруджувати
випручати
випручувати
випручуватися
випрягати
випрягатися
випрядати
випряжний
випрямити
випрямляти
випрямлятися
випрясти
випрятати
випсякувати
випурнати
випурхнути
випускати
випуст
випустити
випустіти
випустом
випханець
випхати
випхнути
Борзий, -а, -е. Быстрый, скорый. Та як же ти найшов мені ба такій лік борзий. Гол. II. 470., Ум. борзенький.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
До́сталь нар. = доволі. Черк. у.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка. Мик. 481.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Морко́ви́ця, -ці, ж. = морква 1. Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця. Чуб.
Невідничий, -чого, м. = невідник. Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку. Мнж. 33.
Одіз.. Cм. відізвати, -ся.
Подушечка, -ки, ж. Ум. отъ подушка.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Нас спонсорують: