Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ведмежа
ведмежий
ведмідь
ведрик
вежа
вежовий
везерунок
везти
везучий
вейкати
векати
векелия
векнути
вексель
вележирувати
велелюдний
велелюдно
велемудрий
велемудро
велерічивий
велет
велетенський
велетень
велетів
велий
велик
великанський
великдень
великий
великість
велико
великовоїн
великовоїнний
великовчений
великогрішниця
великодень
великодній
великодушний
великолітній
великомовний
великомовність
великоможний
великомученик
великомучениця
великородний
великорозумний
великосвітній
великотерплячий
велич
величати
величатися
величезний
величенний
величенький
величінь
величкий
величко
величний
величність
велично
величночесний
величчя
веління
веліти
вельбіб
вельбучитися
вельбучний
вельґоґор
вельми
вельмий
вельможа
вельможество
вельможний
вельможність
венберь
венгерка
венґирь
вентерь
вепер
веприна
вепрок
вера
верба
вербина
вербинець
вербинка
вербиця
вербич
вербиченька
вербичка
вербка
верблик
верблюд
верблюдка
верблюжий
верблюжина
вербляниця
вербний
вербник
вербниця
вербняк
вербовий
вербов'я
верболіз
вербонька
вербочка
вербуванець
вербування
вербувати
вербунка
вербунковий
вербунок
верб'я
вервечка
верг
вергання
вергати
вергатися
верглик
вергнути
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. ІІІ. 584. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй. Шевч. 581.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Зани́куватися, -куюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] заникну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Як говорить, то все заникується. Харьк.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Краяння, -ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко. Грин. III. 534.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Понамінювати, -нюю, -єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Нас спонсорують: