Бровище, -ща, с. ув. отъ брова.
Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Дри́ндом нар. Рысью. Дриндом іде кінь.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Молитво́ваний, -а, -е. = молитвений.
Одібрати Cм. відібрати.
Промантачитися, -чуся, -чишся, гл. Промотаться. Промантачились городяне на свої що-тиждня новії моди.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності.
Таляпанина, -ни, ж.
1) Занятіе, возня съ чѣмъ либо жидкимъ.
2) Пачкотня. Не люблю тої таляпанини коло хати.
