Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витинати

Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. Св. Л. 306. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. К. Псал. 40. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Шевч. 621. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова. Г. Арт. О. 1861. ІІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИНАТИ"
Безсонний, -а, -е. Безсонный. Безсонна ніч. Левиц. Пов. 260.
Безумірно нар. Чрезмѣрно. Мнж. 176.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Конюший, -шого, м. Конюшій. Служив у Потоцького конюшим. Стор.
Огрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. огріти, -рію, -єш, гл. 1) Согрѣвать, согрѣть, обогрѣвать, обогрѣть. Грин. III. 632. Сонце каже: я зійду, твої сини обігрію. Гол. І. 187.
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.
Сварливість, -вости, ж. Бранчивость, сварливость.
Тамтуський, -а, -е. Тамошній. Михнівські цигани і тепер ще домагаються від тамтуських жидів два дні роботизни. Гн. II. 228.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.