Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винаходити
винаходитися
винен
винести
винизати
виникання
виникати 1
виникати 2
виникнути
винити
винитися
винишпорити
винищити
винищувати
винівка
виніженочка
винний I
винний II
винник
винниківна
винникувати
винницький
винниця
винниченко
винничка
винничок
виннюха
винняти
вино
виноват
виновате
винователь
виноватець
виноватий
виноватити
виноватниця
виновацтво
виновий 1
виновий 2
виноград
виноградовий
виноградочок
винозор
виноколо
виносити 1
виносити 2
виноситися
винотока
винохід
виношати
виношувати
виношуватися
винувати
винуватися
винужати
винурятися
виньмати
винюхати
винюхувати
винянчити
винянчитися
виняти
винятковий
виняток
виорати
виорювати
виорюватися
випадати
випадковий
випадок
випалити
випалювання
випалювати
випаляти
випарити
випаровувати
випарубок
випарювати
випарюватися
випас
випасати
випаскудити
випаскудитися
випасти
випасувати
випатрати
випахатися
випекти
випелешити
випереджати
виперти
випестити
випестувати
випечатати
випивати
випилювати
випиляти
випинати
випинатися
випис
виписати
виписувати
виписуватися
випит
випитати
випити
випиток
випитування
випитувати
випитуватися
випихати
випихач
випідпідьомкатися
випікання
випікати
випікатися
випірати
випіратися
випірнути
виплавати
Бичище, -ща, м. Ув. отъ бик.
Відмовити, -ся. Cм. відмовляти, -ся.
Ґзи́тися, ґжу́ся, ґзишся, гл. = Дрочитися (о скотѣ). Корова ґзится. Вх. Уг. 235.
Запа́листий, -а, -е. Запальчивый. Він чоловік смирніш, а як був отто у нас пан, так такий же запалистий, що крий мене Мати Божа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Запричаща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запричасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Пріобщаться, пріобщиться, принимать, принять причастіе.
Заска́би́ти Cм. заскаблювати.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. І. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. НС. 129.
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Прилип, -пу, м. Раст. Galium aparine. Вх. Зн. II. 32.
Спохватитися, -чуся, -тишся, гл. Схватиться, вскочить. Ой пойду я на Вкраїну иншої шукати! Мила спохватилася, у ноги вклонилася. Чуб. V. 791.
Нас спонсорують: