Заци́тькати Cм. зацитькувати.
Золототисячник, -ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Опасти Cм. опадати.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ.
Позвужувати, -жую, -єш, гл. Съузить (во множествѣ). Усім би добре пошито, тільки рукава широкі — треба позвужувати.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). .
Фуркати, -каю, -єш, гл.
1) Трещать фуркалом.
2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ.