Виноватниця, -ці, ж.
1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці.
2) Должница.
Заві́тувати, -тую, -єш, гл. Завѣщать. Духом високим... жив та й нам його завішував наги батько Тарас.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Налюдні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Увеличиться населенію. 2) Сдѣлаться похожимъ на человѣка. Хлопець змалку був злодійкуватий, а як пішов межи людей, то і налюднів.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей.
Повкривати, -ва́ю, -єш, гл. Укрыть, накрыть (многихъ, многое). Лягайте дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли. Ворохи (на току) швидче повкривайте, бо дощ находе.
Просто нар.
1) Просто, безъ затѣй. Сказати просто: вмер, та й годі. Він так мальовав собі просто, абияк.
2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Іде... пані, та просто до їх у двір.
3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви.
Розстрявати, -ряю́, -єш, гл. = розстряватися.
Увчар, -ра, м. = вівчарь.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок!
