Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивертень
виверти
вивертіти
вивертом
вивершити
вивершувати
вивести
вививати
вивівати
вивід
вивідати
вивідець
вивідка
вивідувати
вивіз
вивільга
вивірити
вивірка
вивірчувати
вивірчуватися
вивіряти
вивітрювати
вивітрюватися
вивішати
вивішник
вивіщувати
вивіяти
виводини
виводити 1
виводити 2
виводитися
вивождати
вивозити I
вивозити II
вивозитися
виволанка
виволікати
виворот
виворотний
вивороть
виворочати
вивчати
вивчатися
вивчення
вивчити
вив'язати
вив'язувати
вив'язуватися
вив'ялити
вив'ялитися
вигавкати
вигадати
вигадка
вигадливий
вигадливість
вигадниця
вигадочка
вигадування
вигадувати
вигадчиця
вигадько
виганьбити
виганяти 1
виганяти 2
виганятися 1
виганятися 2
вигаптовувати
вигарманувати
вигасати
вигасити
вигаснути
вигатити
вигачувати
вигашувати
вигемблювати
вигибти
вигикнути
вигинати
вигинатися
вигинистий
вигинути
вигівщина
вигіддя
вигідка
вигідливий
вигідний
вигідно
вигін
вигінщина
вигладжувати
вигладжуватися
вигляд
виглядання
виглядати
виглядатися
виглядини
виглядіти
виглядки
виглянути
вигнанець
вигнання
вигнати
вигнивати
вигнітити
вигнічувати
вигноїти
вигнойка
вигноювати
вигнути
виговор
виговорити
виговорювати
виговорюватися
виговоряти
вигода
вигодинитися
вигодинюватися
вигодити
вигодитися
вигодованець
Бісіянський, -а, -е. = бісовський. Какъ бранное слово встрѣчено въ народ. разсказѣ: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.
Бубарчук, -ка, м. = байстрюк. Желех.
Відбути, -ся. Cм. відбувати, -ся.
Захвали́ти Cм. захвалювати.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Поміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ. Вх. Зн. 59.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Сердечний, сердешний, -а, -е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. ЗОЮР. І. 28. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Шевч. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Чуб. V. 129. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. Грин. І. 177. 3) сердешне дерево = сердешник. 4)шна трава. Раст. Orobus vermis L. ЗЮЗО. І. 130. Ум. сердешненький. Шевч. 502. Котл. Ен. II. 41.
Спожиття, -тя, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Нас спонсорують: