Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивертень
виверти
вивертіти
вивертом
вивершити
вивершувати
вивести
вививати
вивівати
вивід
вивідати
вивідець
вивідка
вивідувати
вивіз
вивільга
вивірити
вивірка
вивірчувати
вивірчуватися
вивіряти
вивітрювати
вивітрюватися
вивішати
вивішник
вивіщувати
вивіяти
виводини
виводити 1
виводити 2
виводитися
вивождати
вивозити I
вивозити II
вивозитися
виволанка
виволікати
виворот
виворотний
вивороть
виворочати
вивчати
вивчатися
вивчення
вивчити
вив'язати
вив'язувати
вив'язуватися
вив'ялити
вив'ялитися
вигавкати
вигадати
вигадка
вигадливий
вигадливість
вигадниця
вигадочка
вигадування
вигадувати
вигадчиця
вигадько
виганьбити
виганяти 1
виганяти 2
виганятися 1
виганятися 2
вигаптовувати
вигарманувати
вигасати
вигасити
вигаснути
вигатити
вигачувати
вигашувати
вигемблювати
вигибти
вигикнути
вигинати
вигинатися
вигинистий
вигинути
вигівщина
вигіддя
вигідка
вигідливий
вигідний
вигідно
вигін
вигінщина
вигладжувати
вигладжуватися
вигляд
виглядання
виглядати
виглядатися
виглядини
виглядіти
виглядки
виглянути
вигнанець
вигнання
вигнати
вигнивати
вигнітити
вигнічувати
вигноїти
вигнойка
вигноювати
вигнути
виговор
виговорити
виговорювати
виговорюватися
виговоряти
вигода
вигодинитися
вигодинюватися
вигодити
вигодитися
вигодованець
Вигідний, -а, -е. Удобный. Желех.
Віконниця, -ці, ж. Ставня. Ой з-за гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. ІІІ. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Зверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.
Ороховий, -а, -е. = гороховий. Грин. III. 102.
Пов'язина, -ни, ж. 1) На хлѣвахъ: жердь вмѣсто лати. Міусск. окр. 2) мн. пов'язини. Обрядъ повязыванія новобрачной. Вх. Лем. 451.
Просілне, -ного, с. Родъ кушанья. Готова страва вся стояла.... просілне з ушками, з грінками і юшка. Котл. Ен. V. 14.
Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Сліпати, -па́ю, -єш, гл. Плохо видѣть съ трудомъ разбирать; дѣлать что съ трудомъ видя, силясь разглядѣть (вслѣдствіе темноты, плохого зрѣнія). Завтра по видному й поїхали б, а тепер чого сліпати? Св. Л. 123. Сліпає старий у книжку. Рк. Левиц. Сліпає було Якимко по часловці. Левиц. І. 243.очима. Щурить глазами отъ близорукости. Виглянув Пшепшінський з дверей, сліпаючи очима. Левиц. І. 287.
Улучен, улучний, -а, -е. Мѣткій. Бог хоч не скорен, так улучен. Ном. № 47.
Харло, -ла, м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать.
Нас спонсорують: