Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Лис 1, -са, м.
1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Продав пса за лиса. Старого лиса тяжко зловити. Як лис хвостом виляє. лисом підшитий. Хитрый и льстивый.
2) мн. лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ум. лисок.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Околеса нар. Кругомъ. Cм. околяса, околясом.
Панщина, -ни, ж.
1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш.
2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини.
3) Съ удар. на слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Ум. панщинонька. Утікала панщинонька із нашого краю.
Писарня 2, -ні́, ж. соб. Писари.
Познищувати, -щую, -єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).
Покидати 2, -даю, -єш, гл. Бросить, оставить (во множествѣ). Нащо ж ти діточки покидала? В руйновищі, що люде по'дбігали, покидали мов кучуруги цегли. чуби покидати. Первоначально: остричься (о многихъ), а затѣмъ: быть взятымъ въ солдаты, такъ какъ при томъ взятыхъ стригутъ.
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.