Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вивертень
виверти
вивертіти
вивертом
вивершити
вивершувати
вивести
вививати
вивівати
вивід
вивідати
вивідець
вивідка
вивідувати
вивіз
вивільга
вивірити
вивірка
вивірчувати
вивірчуватися
вивіряти
вивітрювати
вивітрюватися
вивішати
вивішник
вивіщувати
вивіяти
виводини
виводити 1
виводити 2
виводитися
вивождати
вивозити I
вивозити II
вивозитися
виволанка
виволікати
виворот
виворотний
вивороть
виворочати
вивчати
вивчатися
вивчення
вивчити
вив'язати
вив'язувати
вив'язуватися
вив'ялити
вив'ялитися
вигавкати
вигадати
вигадка
вигадливий
вигадливість
вигадниця
вигадочка
вигадування
вигадувати
вигадчиця
вигадько
виганьбити
виганяти 1
виганяти 2
виганятися 1
виганятися 2
вигаптовувати
вигарманувати
вигасати
вигасити
вигаснути
вигатити
вигачувати
вигашувати
вигемблювати
вигибти
вигикнути
вигинати
вигинатися
вигинистий
вигинути
вигівщина
вигіддя
вигідка
вигідливий
вигідний
вигідно
вигін
вигінщина
вигладжувати
вигладжуватися
вигляд
виглядання
виглядати
виглядатися
виглядини
виглядіти
виглядки
виглянути
вигнанець
вигнання
вигнати
вигнивати
вигнітити
вигнічувати
вигноїти
вигнойка
вигноювати
вигнути
виговор
виговорити
виговорювати
виговорюватися
виговоряти
вигода
вигодинитися
вигодинюватися
вигодити
вигодитися
вигодованець
Англі́єць, -лі́йця, м. Англичанинъ. Желех.
Бобик, -ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99.
Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах. К. Дз. 144.
Повсть, -ті и -ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.
Попересушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. 1) Обсушиться (о многихъ). Поки попересушувались після того дощу, то вже й вечір. Харьк. у. 2) Пересушиться чрезъ мѣру (во множествѣ).
Приближність, -ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Торочити 1, -чу, -чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила. Грин. III. 197.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти. Мет. 406.
Черствий, -а, -е. Черствый. Хліб такий черствий, шо й не вгризеш. Харьк.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.
Нас спонсорують: