Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виторочувати

Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл. 1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани) Желех. 2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю. Вх. Лем. 398.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОРОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОРОЧУВАТИ"
Гу́си. Cм. Гусь.
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Побочина, -ни, ж. Боковая стѣна. Вх. Зн. 50.
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Роздір, -дору, м. Часть повозки при заднихъ колесахъ. Вх. Лем. 462.
Теленка, -ки, ж. Пастушья свирѣль изъ бузины или вербы безъ боковыхъ дырокъ. Шейк. Желех. Ум. теле́ночка. Гол. І. 226.
Улипати, -паю, -єш, сов. в. улипнути, -пну, -неш, гл. 1) Прилипать, прилипнуть. 2) Только сов. в. Объ одеждѣ, обуви: вполнѣ прійтись, какъ разъ быть впору. Приміряють той черевичок, — а він так і влип: як там був. Рудч. Ск. II. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОРОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.