Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вішальниця
вішання
вішати
вішатися
вішеляк
вішта
віштяк
віщий
віщівник
віщо
віщовий
віщування
віщувати
віщук
віщун
віщуха
вія
віявки
віяльний
віяльник
віяльниця
віянка
віяння
віяти
віятися
віячка
вйо!
вл...
влада
владання
владарь
владати
владика
владикувати
владицтво
владичиця
владичний
владично
владіти
власне
власний
власник
власність
власно
власноручний
власноручно
властивий
властивість
властиво
власть
вм...
вн...
во
вова
вовгура
вовк
вовківня
вовковина
вовкодух
вовкодухий
вовкозубий
вовконог
вовкувати
вовкуватий
вовкулак
вовкулакування
вовкулакувата
вовкулацтво
вовкун
вовна
вовнистий
вовниця
вовночка
вовняний
вовнянка
вовтузитися
вовцюга
вовцюган
вовча
вовченько
вовченя
вовчий
вовчинець
вовчиця
вовчище
вовчкуватий
вовчник
вовчок
вовчуг
вовчуга
вовчук
вогірок 2
вогневиця
вогненний
вогник
вогничок
вогнище
вогнюватий
вогняний
вогоник
вогонь
вогорити
вода
водвуд
водевіль
водило
водильця
водити
водитися
водиця
водій
водний
водник
водніти
водносталь
водовий
водовоз
водовозка
водовуд
водограй
Гу́сла и гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. ІІІ. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.
Зелені́сінько, нар. Ум. отъ зелено.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Посл. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Чуб. І. 268. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Чуб. V. 370. Мудре дерево. Шух. І. 88. Мудрого борщу наварила.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.
Опиряка, -ки, м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.
Пообжинатися, -наємося, -єтеся, гл. Окончить жатву (о многихъ).
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. ( Залюбовск.).
Сходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. №6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. І. 37.
Улежатися Cм. улежуватися.
Нас спонсорують: