Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вішальниця
вішання
вішати
вішатися
вішеляк
вішта
віштяк
віщий
віщівник
віщо
віщовий
віщування
віщувати
віщук
віщун
віщуха
вія
віявки
віяльний
віяльник
віяльниця
віянка
віяння
віяти
віятися
віячка
вйо!
вл...
влада
владання
владарь
владати
владика
владикувати
владицтво
владичиця
владичний
владично
владіти
власне
власний
власник
власність
власно
власноручний
власноручно
властивий
властивість
властиво
власть
вм...
вн...
во
вова
вовгура
вовк
вовківня
вовковина
вовкодух
вовкодухий
вовкозубий
вовконог
вовкувати
вовкуватий
вовкулак
вовкулакування
вовкулакувата
вовкулацтво
вовкун
вовна
вовнистий
вовниця
вовночка
вовняний
вовнянка
вовтузитися
вовцюга
вовцюган
вовча
вовченько
вовченя
вовчий
вовчинець
вовчиця
вовчище
вовчкуватий
вовчник
вовчок
вовчуг
вовчуга
вовчук
вогірок 2
вогневиця
вогненний
вогник
вогничок
вогнище
вогнюватий
вогняний
вогоник
вогонь
вогорити
вода
водвуд
водевіль
водило
водильця
водити
водитися
водиця
водій
водний
водник
водніти
водносталь
водовий
водовоз
водовозка
водовуд
водограй
Бундячний, -а, -е. = бундючний Таке бундячне весілля уджигне. Котл. Н. П. 377.
Доко́шувати, -шую, -єш, сов. в. докоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Докашивать, докосить. З одного кінця докошували, а з другого гребці гребли. Г. Барв. 146.
Ємки́й, -а́, -е́. 1) Хваткій. Желех. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
Забухи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять глухо и сильно.
Захланнисть, -носты, ж. Жадность. Желех.
Клокуша, -ші, ж. Дощечка, обдѣланная въ видѣ ложки, употребляемая при ловлѣ сома: отъ удара ею по водѣ получается звукъ, подобный кваканью лягушки, что приманываетъ сома. Браун. 30.
Порівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Поравняться. А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові!». ЗОЮР. І. 253.
Прищебнути, -ну, -неш, гл. Застегнуть. Прищебни гаплик.
Сницарство, -ва, с. 1) Ваяніе. 2) Ремесло каретника.
Черун, -на, м. = чертіж. Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: