Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вішальниця
вішання
вішати
вішатися
вішеляк
вішта
віштяк
віщий
віщівник
віщо
віщовий
віщування
віщувати
віщук
віщун
віщуха
вія
віявки
віяльний
віяльник
віяльниця
віянка
віяння
віяти
віятися
віячка
вйо!
вл...
влада
владання
владарь
владати
владика
владикувати
владицтво
владичиця
владичний
владично
владіти
власне
власний
власник
власність
власно
власноручний
власноручно
властивий
властивість
властиво
власть
вм...
вн...
во
вова
вовгура
вовк
вовківня
вовковина
вовкодух
вовкодухий
вовкозубий
вовконог
вовкувати
вовкуватий
вовкулак
вовкулакування
вовкулакувата
вовкулацтво
вовкун
вовна
вовнистий
вовниця
вовночка
вовняний
вовнянка
вовтузитися
вовцюга
вовцюган
вовча
вовченько
вовченя
вовчий
вовчинець
вовчиця
вовчище
вовчкуватий
вовчник
вовчок
вовчуг
вовчуга
вовчук
вогірок 2
вогневиця
вогненний
вогник
вогничок
вогнище
вогнюватий
вогняний
вогоник
вогонь
вогорити
вода
водвуд
водевіль
водило
водильця
водити
водитися
водиця
водій
водний
водник
водніти
водносталь
водовий
водовоз
водовозка
водовуд
водограй
Відрадісний, -а, -е. Отрадный, радостный. Ой як же мені веселому бути, веселому, одрадосному. Мет. 71. Мені ви світ одрадісний зробили. К. ПС. 59.
Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. Н. Вол. у. 2) = забіжний. Вас. 187.
Застовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Попідвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Подорваться (о многихъ). Це вони в економії попідвереджувалися, п'ятипудові чували тягаючи. Славяносерб. у.
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
Сімнадцятий, -а, -е. Семнадцатый. Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю. МВ. І. 84.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. Н. п. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. Посл. 4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. І. 75. Маркев. 4. Ум. чистенький, чистесенький. Рудч. Ск. І. 10. чистюнький. Фр. (Желех.).
Нас спонсорують: