Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигодованка
вигодовувати
вигодовуватися
вигоїти
вигойкувати
виголити
виголодатися
виголоджуватися
виголос
виголосити
виголошувати
виголювати
виголюватися
вигонити
вигончастий
вигорілий
вигоріти
вигорнути
вигортати
вигортатися
вигорювати
вигоряти
вигострювати
вигострюватися
виготовити
виготовляти
виготовувати
вигоювати
вигоюватися
вигра
виграбки
вигравати
виграватися
виграти
виграшка
вигребти
вигризати
вигрібати
вигрівати
вигріватися
вигріви
вигрімляти
вигріти
вигромаджувати
вигубити
вигублювати
вигубляти
вигук
вигукати
вигукнути
вигукування
вигукувати
вигулькнути
вигулюватися
вигуляти
виґвинтити
виґуляри
вид
видавання
видавати
видаватися
видавець
видавити
видавлювати
видавник
видавництво
видавничий
видавцем
видайкати
видання
виданський
видансько
видати 1
видати 2
видатий
видатися
видаток
видвигати
виделка 1
виделка 2
видельце
видержати
видержувати
видерти
видзвонити
видзвонювати
видзвоняти
видзьобати
видзьобувати
видибати
видибуляти
видивити
видивитися
видивлятися
видимання
видимати
видимий
видимо
видирати
видиратися
видихання
видихати
видихнути
видихувати
виділ
виділити
виділовий
виділяти
видіти
видітися
видко
видлубати
видма
видмухнути
видненький
виднесенький
виднечко
видний
виднити
видниха
Безпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать. гарантировать.
Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.
Вироблювати, -люю, -єш, гл. = виробляти. О. 1861. IX. 179.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. Ном. № 13776. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Грин. IІ. 182. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). Стор. II. 16. У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. Мил. 121. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Мо́вчки нар. Молча, втихомолку. Стояли мовчки всі смутні. Котл. Ен. II. 6. Вийшла мовчки з хати. Шевч. Самі в покою сидять мовчки, без гуку, без гомону. МВ. І. 46.
Плигом нар. Вскачь, прыжками. Дика коза біжить плигом. Борз. у.
Різоватець, -тця, м. Раст. Carices. Лв. 97. Cм. лепішник.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. І. 234.
Нас спонсорують: