Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює.
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Доморя́дця, -ці, м. Домоправитель.
Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
Найгра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Поиграть.
Опаморочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе.
Позагартовувати, -вую, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Різка, -ки, ж. 1) Вѣтка тонкая, прутъ. Чухрає різки з берізки, кидає конику під ніжки. Ой різко, різко гільчаста 2) Розга. Битому і різку покажи, то він боїться. 3) Сѣчка, рубленная солома для скота. 4) Мѣра земли: 2 1/2 морга. 5) Раст. Najas major АН. 6) Складка, сгибъ, сборка, морщина. 7) мн. Родъ игры. Ум. різочка.
Торити, -рю́, -ри́ш, гл. = торувати.
Цегея, -геї, ж. Шерсть овцы мѣшанной породы отъ шпанской и простой.