Безупинний, -а, -е. Безостановочный, безпрерывный.
Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Брага, -ги, ж.
1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку.
2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Ум. бражка. бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая?
Жда́ники, -ків, м. мн. = жданки.
Зручно нар. Ловко; удобно.
Колодязь, -зя, м. Колодецъ. В яру бачила вона колодязі з високими журавлями.
Копилля, -ля, с. соб.
1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям.
2) Столбики въ саняхъ. Cм. копил 2.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Посажати, -жа́ю, -єш, гл. = посаджати.
Похмеляти, -ляю, -єш, сов. в. похмели́ти, -лю, -лиш, гл. Опохмѣлять, опохмѣлить. Весь деньочок головоньку похмеляла.