Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигодованка
вигодовувати
вигодовуватися
вигоїти
вигойкувати
виголити
виголодатися
виголоджуватися
виголос
виголосити
виголошувати
виголювати
виголюватися
вигонити
вигончастий
вигорілий
вигоріти
вигорнути
вигортати
вигортатися
вигорювати
вигоряти
вигострювати
вигострюватися
виготовити
виготовляти
виготовувати
вигоювати
вигоюватися
вигра
виграбки
вигравати
виграватися
виграти
виграшка
вигребти
вигризати
вигрібати
вигрівати
вигріватися
вигріви
вигрімляти
вигріти
вигромаджувати
вигубити
вигублювати
вигубляти
вигук
вигукати
вигукнути
вигукування
вигукувати
вигулькнути
вигулюватися
вигуляти
виґвинтити
виґуляри
вид
видавання
видавати
видаватися
видавець
видавити
видавлювати
видавник
видавництво
видавничий
видавцем
видайкати
видання
виданський
видансько
видати 1
видати 2
видатий
видатися
видаток
видвигати
виделка 1
виделка 2
видельце
видержати
видержувати
видерти
видзвонити
видзвонювати
видзвоняти
видзьобати
видзьобувати
видибати
видибуляти
видивити
видивитися
видивлятися
видимання
видимати
видимий
видимо
видирати
видиратися
видихання
видихати
видихнути
видихувати
виділ
виділити
виділовий
виділяти
видіти
видітися
видко
видлубати
видма
видмухнути
видненький
виднесенький
виднечко
видний
виднити
видниха
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Закоси́ти Cм. закошувати.
Нарощиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. О тѣстѣ: заквасить много. Нарощиняв, а чим замісити? Ном. № 3523.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Пайка, -ки, ж. Паекъ, часть. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Як зароде Бог гліба, то й ваша пайка буде, хоч і не орали-сте. Камен. у.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав. Мнж. 20.
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Рудч. Ск. І. 110. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали. Чуб. V. 379.
Соборище, -ща, с. = собір. Чуб. І. 180.
Строковець, -вця, м. = строкарь. Хотин. у.
Туркененька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
Нас спонсорують: