Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрасити
викрасти
викрашати
викрашатися
викресати
викривати
викривити
викривляти
викривлятися
викрик
викрикнути
викрити
викришити
викришитися
викришки
викруглити
викругляти
викрут
викрутаси
викрутасом
викрутень
викрутити
викрутка
викручувати
викручуватися
виктувати
викувати
викуп
викупати
викупатися 1
викупатися 2
викупити
викупляти
викуплятися
викупне
викурити
викурювати
викуряти
викусити
викушувати
вила
вилабудати
вилабудатися
вилагодити
виладнати
вилаз
вилазити 1
вилазити 2
вилазка
виламати
виламувати
виламуватися
вилані
вилапати
вилатати
вилаяти
вилежати
вилежувати
вилежуватися
вилетіти
вилечко
виливання
виливати
виливатися
виливок
вилизати
вилизувати
вилизуватися
вилинути 2
вилиняти
вилисіти
вилискуватися
вилити
вилиці
вилицювати
виличати
виличковувати
вилізати
вилізти
виліпити
виліплювати
виліт
вилітання
вилітати
вилітувати
вилітуватися
вилічити
вилічка
вилічування
вилічувати
вилічуватися
вилка
вилкастий
вилки
вилляти
виловити
виловлювати
вилог
вилога
виложистий
виложити
виложка
виломити
вилочки
вилузати
вилузнутися
вилупати
вилупенець
вилупити
вилуплювати
вилуплюватися
вилупок
вилух
вилучати
вилучатися
вилучити
вилучуватися
вилушок
вилущити
вилущувати
Блекоторя, -рі, ж. 1) Дойная матка съ сосуномъ. Вас. 198. 2) Ягненокъ, родившійся весною. Лохв. у.
Галець, -льця и галечок, -чка, м. Ум. отъ гал.
Карась, ся́, м. 1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Макс. Ой лин та карась у ятері трепетавсь. Н. п. 2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. КС. 1898. VII. 41. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Левиц. І. 395. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь! Ном.
Криничка, -ки, ж. Ум. отъ криниця.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Пообселюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обсели́тися, но во множествѣ.
Струк, -ка, м. 1) Струкъ. Бобові струки. 2) Початокъ у кукурузы. Хотин. у. Ум. стручо́к, стручечок.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна. Вх. Зн. 67.
Тиранський, -а, -е. Тиранскій. К. ПС. 135. К. Іов. 47.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.
Нас спонсорують: