Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

викрасити
викрасти
викрашати
викрашатися
викресати
викривати
викривити
викривляти
викривлятися
викрик
викрикнути
викрити
викришити
викришитися
викришки
викруглити
викругляти
викрут
викрутаси
викрутасом
викрутень
викрутити
викрутка
викручувати
викручуватися
виктувати
викувати
викуп
викупати
викупатися 1
викупатися 2
викупити
викупляти
викуплятися
викупне
викурити
викурювати
викуряти
викусити
викушувати
вила
вилабудати
вилабудатися
вилагодити
виладнати
вилаз
вилазити 1
вилазити 2
вилазка
виламати
виламувати
виламуватися
вилані
вилапати
вилатати
вилаяти
вилежати
вилежувати
вилежуватися
вилетіти
вилечко
виливання
виливати
виливатися
виливок
вилизати
вилизувати
вилизуватися
вилинути 2
вилиняти
вилисіти
вилискуватися
вилити
вилиці
вилицювати
виличати
виличковувати
вилізати
вилізти
виліпити
виліплювати
виліт
вилітання
вилітати
вилітувати
вилітуватися
вилічити
вилічка
вилічування
вилічувати
вилічуватися
вилка
вилкастий
вилки
вилляти
виловити
виловлювати
вилог
вилога
виложистий
виложити
виложка
виломити
вилочки
вилузати
вилузнутися
вилупати
вилупенець
вилупити
вилуплювати
вилуплюватися
вилупок
вилух
вилучати
вилучатися
вилучити
вилучуватися
вилушок
вилущити
вилущувати
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Зубатий, -а, -е. Зубастый. З себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий. МВ. ІІ. 191.
Кавкати, -каю, -єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Ном. № 2978. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала. Ном. № 12171.
Ослаба, -би, ж. Ослабленіе. на ослаб, на ослабі. Слабо, непритянутый. Чуб. VII. 416. Ланцюг висить на ослабі. Як держиш на ослаб чепігу, то й вивернеться плуг. Волч. у.
Помалити, -лю, -ли́ш, гл. 1) Умалить. 2) Сшить меньше мѣрки. Грин. III. 46. Сукню пошили, — покоротили, чобітки вшили, та помалили. Гол. IV. 73.
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю. Гол. IV. 489.
Прочапати, -паю, -єш, гл. Проплестись.
Регітно нар. Смѣшно, хочется смѣяться. Мені регітно, а він плаче. Сосн. у.
Розгойдувати, -дую, -єш, сов. в. розгойдати, -даю, -єш, гл. Раскачивать, раскачать, расколыхать. Розгойдай трошки гойдалку, а потім ми сами, будемо гойдатися. (Вітри) так розгойдали на морі хвилі, що ще більші як хати ідуть єдна за другою. Чуб. II. 15.
Нас спонсорують: