Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витикати

Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. І. 64. 2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. Гол. І. 365. сов. в. витикати, -каю, -єш. 3) Утыкать, утыкать. 4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИКАТИ"
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Дошпиго́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. допшигува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. Доискиваться, доискаться, добраться, довѣдаться. Оце ледві дошпигувавсь, де воно ділося. Кіевск. у.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Заплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Заплатить, уплатить. Він тобі заплатить багато грошей. Рудч. Ск. і. 58.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Пороскуйовджувати, -джую, -єш, гл. = пороскудлувати.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти. Мет. 406.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.