Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде.
Проходка, -ки, ж. = прохідка. Тільки їй і проходки, що до церкви божої. Царівна.... пішла раз у проходку.
Прясти, -ду́, -деш, гл.
1) Прясть. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так і мало чого.
2) — очима. Играть глазами. Очі в неї заискрили, заграли.... Прядучи ними, вона питає в його. Яка ж я? — прядучи веселими очима, допитувалась вона.
Ростиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ростертися, -вітруся, -решся, гл. Був шаг. та в кишені ростерся.
Текучка, -ки, ж. Нефть.
Теплість, -лости, ж. Теплота.
Шерсткий, -а, -е. Жесткій, шероховатый. Наші голосні і зголосні літери в його виходили такими шерсткими. О кожѣ человѣка: шероховатый, загрубѣлый. А руки ... шерсткі та чорні.