Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вощити
вощок
воювання
воювати
воюватися
воювник
воювничий
вояк
вояцький
вояченько
воячка
вп....
вр....
враг
враговий
враждувати
враженний
враженя
вражий
вражча
вразький
врата
времення
врем'я
вс...
всъкня!
вт...
втора
вубратися
вугалля
вугельник
вугілля
вугіль
вугластий
вуглина
вугло
вугловий
вугляр
вуглярка
вуглярня
вуглярство
вугнавець
вугнавка
вугнати
вугноватий
вугнотати
вугол
вуголов
вугор
вугрин
вугроватий
вудвуд
вудвудя
вудила
вудилище
вудило
вудити
вудка
вудкало
вудлище
вудод
вудок
вуж
вужака
вужів
вужівка
вужовий
вузда
вуздечка
вузенький
вузенько
вузити
вузісінький
вузісінько
вузлик
вузлуватий
вузол
вузький
вузько
вузьмина
вуй
вуйко
вуйна
вулень
вулиця
вуличанин
вуличенька
вуличний
вулишний
вулій
вулік
вулонька
вунтувати
вурда
вурдитися
вурдяний
вуркота
вурчати
вус
вусань
вусатий
вусельниця
вуспятки
вуста
вуставка
вустенок
вустілка
вутеня
вутінка
вутка
вутленький
вутлий
вуточка
вутреня
вуть-вуть!
вутюхна
вутя
вутячий
вухань
вухатий
Деся́тка, -ки, ж. 1) Десятка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Полотно въ десять пасмъ. Чуб. VII. 408. 3) Талька пряжи для сѣтей въ 10 пасмъ. Вас. 187. 4) При счетѣ денегъ: а) 10 копѣекъ. О. 1862. II. 42. б) 10 рублей (преимущ. въ одной ассигнаціи или монетѣ). Пійди да зароби десятку, дак і будемо держати, буде защо й поховати Г. Барв. 508. 5) Кучка въ десять сноповъ. Рк. Левиц.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Золотогривий, -а, -е. Имѣющій золотую или золотистаго цвѣта гриву. Сів на золотогривого коня... і приїхав до царя. Рудч. Ск. І. 109.
Купека, -ки, ж. Раст. Convallaria maialis L. ЗЮЗО. І. 119.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Переїхати Cм. переїздити.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. І. 38. 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. Гол. IV. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
Примазувати, -зую, -єш, сов. в. примазати, -мажу, -жеш. 1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані. Левиц. І. 235. 2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.
Нас спонсорують: