Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вощити
вощок
воювання
воювати
воюватися
воювник
воювничий
вояк
вояцький
вояченько
воячка
вп....
вр....
враг
враговий
враждувати
враженний
враженя
вражий
вражча
вразький
врата
времення
врем'я
вс...
всъкня!
вт...
втора
вубратися
вугалля
вугельник
вугілля
вугіль
вугластий
вуглина
вугло
вугловий
вугляр
вуглярка
вуглярня
вуглярство
вугнавець
вугнавка
вугнати
вугноватий
вугнотати
вугол
вуголов
вугор
вугрин
вугроватий
вудвуд
вудвудя
вудила
вудилище
вудило
вудити
вудка
вудкало
вудлище
вудод
вудок
вуж
вужака
вужів
вужівка
вужовий
вузда
вуздечка
вузенький
вузенько
вузити
вузісінький
вузісінько
вузлик
вузлуватий
вузол
вузький
вузько
вузьмина
вуй
вуйко
вуйна
вулень
вулиця
вуличанин
вуличенька
вуличний
вулишний
вулій
вулік
вулонька
вунтувати
вурда
вурдитися
вурдяний
вуркота
вурчати
вус
вусань
вусатий
вусельниця
вуспятки
вуста
вуставка
вустенок
вустілка
вутеня
вутінка
вутка
вутленький
вутлий
вуточка
вутреня
вуть-вуть!
вутюхна
вутя
вутячий
вухань
вухатий
Витіпувати, -пую, -єш, сов. в. витіпати, -паю, -єш, гл. Трепать, вытрепать, потрепать. Витіпуй добре прядіво. Харьк. у.
Даву́чка, -ки, ж. Терпкій фруктъ. Стане давить отут, наче грушу давучку їси, да вдавишся.
Икатися, ика́ється, [p]одн. в.[/p] икнутися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Грин. II. 313. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Левиц. І. 474. Хай їй легенько икнеться. Г. Барв. 210.
Побруднити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать грязнымъ, загрязнить.
Поперекраювати, -юю, -єш, гл. Перерѣзать пополамъ (во множествѣ).
Поперемочувати, -чую, -єш, гл. Измочить (во множествѣ).
Поприщити, -щить, гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Черниг. Йому поприщило пику.
Постілки Раст. Scabiosae. Шух. І. 20.
Привечерітися, -ріється, гл. безл. Смеркнуться. Вх. Уг. 203.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Нас спонсорують: