Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вощити
вощок
воювання
воювати
воюватися
воювник
воювничий
вояк
вояцький
вояченько
воячка
вп....
вр....
враг
враговий
враждувати
враженний
враженя
вражий
вражча
вразький
врата
времення
врем'я
вс...
всъкня!
вт...
втора
вубратися
вугалля
вугельник
вугілля
вугіль
вугластий
вуглина
вугло
вугловий
вугляр
вуглярка
вуглярня
вуглярство
вугнавець
вугнавка
вугнати
вугноватий
вугнотати
вугол
вуголов
вугор
вугрин
вугроватий
вудвуд
вудвудя
вудила
вудилище
вудило
вудити
вудка
вудкало
вудлище
вудод
вудок
вуж
вужака
вужів
вужівка
вужовий
вузда
вуздечка
вузенький
вузенько
вузити
вузісінький
вузісінько
вузлик
вузлуватий
вузол
вузький
вузько
вузьмина
вуй
вуйко
вуйна
вулень
вулиця
вуличанин
вуличенька
вуличний
вулишний
вулій
вулік
вулонька
вунтувати
вурда
вурдитися
вурдяний
вуркота
вурчати
вус
вусань
вусатий
вусельниця
вуспятки
вуста
вуставка
вустенок
вустілка
вутеня
вутінка
вутка
вутленький
вутлий
вуточка
вутреня
вуть-вуть!
вутюхна
вутя
вутячий
вухань
вухатий
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Горі́ще нар. Выше. Їк узіли Мирін Штолу та з собов горіщ. ЕЗ. V. 34.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Невмивака, -ки, ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52.
Плескач, -ча, м. 1) Родъ круглаго хлѣба съ плоскими поверхностями. Напече книшів, пиріжків, буциків і плескачів. Г. Барв. 130. 2) Шлепокъ. Надавала йому, ворожому синові, плескачів у спину, щоб не висижувавсь у хаті та йшов на роботу. Новомоск. у.
Побриндзати, -дзаю, -єш, гл. Побрести. Побриндзав у сад. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Попідсмажувати, -жую, -єш, гл. Поджарить (во множествѣ).
Порхавка, -ки, ж. 1) Bufo, жаба. Вх. Пч. II. 16. 2) Раст. Licoperdon bovista. ЗЮЗО. І. 127.
Трясявина, -ни, ж. = трясовина. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: