Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вощити
вощок
воювання
воювати
воюватися
воювник
воювничий
вояк
вояцький
вояченько
воячка
вп....
вр....
враг
враговий
враждувати
враженний
враженя
вражий
вражча
вразький
врата
времення
врем'я
вс...
всъкня!
вт...
втора
вубратися
вугалля
вугельник
вугілля
вугіль
вугластий
вуглина
вугло
вугловий
вугляр
вуглярка
вуглярня
вуглярство
вугнавець
вугнавка
вугнати
вугноватий
вугнотати
вугол
вуголов
вугор
вугрин
вугроватий
вудвуд
вудвудя
вудила
вудилище
вудило
вудити
вудка
вудкало
вудлище
вудод
вудок
вуж
вужака
вужів
вужівка
вужовий
вузда
вуздечка
вузенький
вузенько
вузити
вузісінький
вузісінько
вузлик
вузлуватий
вузол
вузький
вузько
вузьмина
вуй
вуйко
вуйна
вулень
вулиця
вуличанин
вуличенька
вуличний
вулишний
вулій
вулік
вулонька
вунтувати
вурда
вурдитися
вурдяний
вуркота
вурчати
вус
вусань
вусатий
вусельниця
вуспятки
вуста
вуставка
вустенок
вустілка
вутеня
вутінка
вутка
вутленький
вутлий
вуточка
вутреня
вуть-вуть!
вутюхна
вутя
вутячий
вухань
вухатий
Бровеня, -няти, бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Бункош, -ша, м. = келеф. Гол. Од. 80.
Вимостити Cм. вимощати.
До́йда, -ди, ж. Охотничья собака, ищейка. Закр. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає. Котл. Ен. IV. 10.
Жа́дний I, -а, -е. 1) Каждый, всякій. Та ми тут жадне літо літуємо. Лубен. у. Жадній свашці по ковбасці. Ном. № 3528 Звенигород був колись козачий город: од жадного двора козак виходив. ЗОЮР. І. 105. 2) При отрицательныхъ выраженіяхъ: Никакой. Жадна пташка без товариша не пробуває. Ном. № 8859. Ласкаве телятко дві матки ссе, а лихе жадної. Ном. № 3302. Пані не має жадного права на нас. МВ. ІІ. 46. жа́дним спо́собом, по́битом, жа́дною мі́рою. Никакимъ образомъ, отнюдь не, никакъ. Не можна було жадним побитом протиснутись. К. ЧР. 337. Ні жадним способом не можно. Рудч. Ск. І. 78. Жадною мірою не вдержиш їх. К. ЧР. 84.
Засмути́ти, -ся. Cм. засмучати, -ся.
Підшильовувати, -вую, -єш, сов. в. підшилювати, -люю, -єш, гл. Обшивать, обшить шалевкой. Зміев. у.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ. Угор.
Шуліченя, -няти, с. Птенецъ коршуна. Сим. 200.
Нас спонсорують: