Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко
варкось
вармія
варнак
варня
варнякати
варнячити
варовий
варовня
варстат
варт
варта
вартарка
вартарня
вартати
вартий
вартівник
вартість
вартний
вартник
вартно
варто
вартовий
вартовик
вартовничий
вартонька
вартування
вартувати
вартунок
варувати
варуватися
варудити
варунок
варцаба
варш
варьоха
варя
варяг
варяга
варяниця
варянка
васаг
васильок
васький
вата
ватаг
ватага
ватагування
ватагувати
ватажжя
ватажити
ватажитися
ватажка
ватажко
ватажкувати
ватажний
ватажник
ватажникувати
ватажок
ватерка
ваторник
ваторопка
ваторопко
ватра
ватрак
ватралька
ватрище
ватріти
ватроль
ватувати
ватуйка
ватуйник
ватуйча
ватуля
вахлай
вахмайстер
ваць! вацю!
вацюкати
ваш
вашенець
вашеський
вашець
вашецький
вб...
вд...
вдівець
вдівонька
вдівочка
вдова
вдовенко
вдовець
вдовецький
вдовин
вдовицький
вдовиця
вдовиченко
вдовівна
вдовіти
вдовки
вдовування
вдовувати
ве!
вевекати
вевірка
вевюрка
вегля
веґеря
ведмеденя
ведмедик
ведмедина
ведмедиха
ведмедиця
ведмедка
ведмедник
ведмедча
ведмедчук
ведмедько
ведмедюк
ведмедяка
ведмедячий
Галманка, -ки, ж. Бранное слово для женщины. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Діркува́тий, -а, -е. Имѣющій много дыръ, дырчатый, ноздреватый. Н. Вол. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Камен. у.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет. Левиц. І. 219.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189.
Нетварь, -рі, ж. = некваря. Вх. Зн. 32.
Приглухуватий, -а, -е. Глуховатый. Черк. у.
Придибати, -баю, -єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2)кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче. Грин. III. 511.
Хиріти, -рію, -єш, гл. Болѣть, хворать, хирѣть. Котл. Ен. ІІІ. 62. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Ном. № 13925.
Шершебка, -ки, ж. = шерстебка.
Нас спонсорують: