Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

варко
варкось
вармія
варнак
варня
варнякати
варнячити
варовий
варовня
варстат
варт
варта
вартарка
вартарня
вартати
вартий
вартівник
вартість
вартний
вартник
вартно
варто
вартовий
вартовик
вартовничий
вартонька
вартування
вартувати
вартунок
варувати
варуватися
варудити
варунок
варцаба
варш
варьоха
варя
варяг
варяга
варяниця
варянка
васаг
васильок
васький
вата
ватаг
ватага
ватагування
ватагувати
ватажжя
ватажити
ватажитися
ватажка
ватажко
ватажкувати
ватажний
ватажник
ватажникувати
ватажок
ватерка
ваторник
ваторопка
ваторопко
ватра
ватрак
ватралька
ватрище
ватріти
ватроль
ватувати
ватуйка
ватуйник
ватуйча
ватуля
вахлай
вахмайстер
ваць! вацю!
вацюкати
ваш
вашенець
вашеський
вашець
вашецький
вб...
вд...
вдівець
вдівонька
вдівочка
вдова
вдовенко
вдовець
вдовецький
вдовин
вдовицький
вдовиця
вдовиченко
вдовівна
вдовіти
вдовки
вдовування
вдовувати
ве!
вевекати
вевірка
вевюрка
вегля
веґеря
ведмеденя
ведмедик
ведмедина
ведмедиха
ведмедиця
ведмедка
ведмедник
ведмедча
ведмедчук
ведмедько
ведмедюк
ведмедяка
ведмедячий
Допомогти́ Cм. допомагати.
Назу́блюватися, -блююся, -єшся, сов. в. назуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Пустить ростки. Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося. Міусск. окр.
Облузати, -заю, -єш, гл. Ошелушить.
Патинок, -нка, м. Туфля. Бердич. у. Величний, як жидівський патинок. Ном. № 2497. Набула без панчіх патинки. Котл. Ен. II. 25. Подай патинки господині. Шевч.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Погуляння, -ня, с. 1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу. МВ. І. 85. 2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Чуб. V. 767. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? Чуб. V. 703. А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє. ЗОЮР. І. 118. 3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Новомоск. у. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся. МУЕ. III. 138.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Цукруха, -хи, ж. ? (Христос) адських сіпак зомне як мак, зіб'є іх в макухи, за їх брехню і всю плутню він дасть їм цукрухи. КС. 1882. XII. 625.
Нас спонсорують: