Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виторохтіти

Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОРОХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОРОХТІТИ"
Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Мир. ХРВ. 31. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Мир. ХРВ. 39. Очі в неї заіскрили, заграли. Мир. ХРВ. 7.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита. Шух. і. 248.  
Ли́ччя, -чя, с. Морда, рыло. Із свинячим личчям та в пшенишне тісто. Ном. № 7595.
Мані́житися, -жуся, -жишся, гл. Жеманиться; нѣжничать.
Сяжа, -жі, ж. Кусокъ плетня, укрѣпленный на четырехъ столбахъ посреди рѣки надъ водой, на которомъ стоитъ рыбакъ съ сѣтью; такъ какъ рѣка перегорожена плетнемъ и проходъ оставленъ только подъ сяжею, то рыба идетъ прямо въ сѣть. Вх. Пч. II. 25.
Шпичастий, -а, -е. Остроконечный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОРОХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.