Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відвохти
відвоювати
відвуд
відв'язати
відв'язувати
відв'язуватися
відгада
відгадай-сон
відгадати
відгадка
відгадочка
відгадувати
відгал
відгаль
відганяти
відгарбати
відгетькатися
відгін
відглушити
відгнивати
відговітися
відговорити
відговорювати
відговорюватися
відговоряти
відгодитися
відгодовувати
відгожатися
відгомін
відгонити
відгоріти
відгорнути
відгороджувати
відгороджуватися
відгортати
відгортатися
відгортувати
відгортуватися
відгоряти
відгосподарювати
відгребти
відгризати
відгризатися
відгрібати
відгрібатися
відгрівати
відгрімнутися
відгром
відгромадити
відгромити
відгромлювати
відгук
відгукати
відгукатися
відгукнутися
відгукувати
відгукуватися
відгулень
відгуляти 1
відгуляти 2
відгусти
віддавання
віддавати
віддаватися
віддалеки
віддалити
віддалі
віддалік
віддаліти
віддаль
віддаляти
віддалятися
відданиця
віддання
віддаровувати
віддаровуватися
віддарок
віддати
віддаток
віддаха
віддача
віддерти
віддивитися
віддимати
віддиматися
віддирати
віддиратися
віддиха
віддихання
віддихати
віддихатися
віддівувати
віддіжурити
відділ
відділити
відділяти
відділятися
віддрючкувати
віддубасити
віддути
віддухати
віддухопелити
віддушити
віддушувати
віддюбарити
віддяка
віддякувати
віддякуватися
віддячити
віддячка
віддячливий
відей
відельга
відеречко
відерковий
відерник
відерце
від'ємний
віджалувати
віджарити
Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.
Зоружити, -жу, -жи́ш, гл. Соорудить. Уже зоружили зруб. Н. Вол. у. Зоружив чобота. Н. Вол. у.
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Княгиня, -ні, ж. 1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка. К. ЧР. 46. 2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Н. п. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля. МВ. І. 42. 3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Грин. III. 114. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Н. п. Жінка княгинька, а хата неметена. Ном. № 9118. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка. АД. І. 45.
Кораблик, -ка, м. 1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки. Мет. 2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Мкр. Н. 34.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530.
Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Стор. МПр. 44. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Кв. І. 38. Cм. наче.
Обговорювати, -рюю, -єш, сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177.
Причетен, -тна, -не, причетний, -а, -е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. Черк. у. не причетна я зовсім до неї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла. Конст. у.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Нас спонсорують: