Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівонька, удівочка.
За́біч Ii нар. Въ сторону, въ сторонѣ, стороною. Нашого хутора не зачепила буря, пішла мимо, наш зостався забоч. Новомоск. у.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное. Желех.
Клатати, -та́ю, -єш, гл. Шелестѣть, стучать. При тім боці, при толоці, там смерека клата. Гол. IV. 502. Cм. калатати.  
Повішальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Посміховисько, -ка, с. = посміховище. Гн. І. 115.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Румандє, -дя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Товчільниця, -ці, ж. Работница, толкущая на ступѣ. І до печі куховарочку наняв, а до ступи та товчільницю. Чуб. V. 34.
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Нас спонсорують: