Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Брус, -са, м. 1) Кусокъ, отрѣзокъ въ формѣ параллеле 2пипеда. Брус мила. 2) Оселокъ, брусокъ. Шух. I. 169. 3) Четырехугольное бревно. МУЕ. ІІІ. 29 Ум. брусок, брусик. Ув. брусище, брусяка.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
Немилий, -а, -е. 1) = нелюбий. Світ мені став немилий. Усе немиле, як здоров'я нема. 2) = нелюб. Лучче ж умерти, ніж з немилим жити. Мет. 71.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Вх. Лем. 447. Cм. пастушка.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Чуб. І. 286. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву. Рудч. Ск. І. 79.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Талан, -ну, м. Судьба, счастье. Не то талан, що лежить, а то, що біжить. Ном. № 7231. І талан, і безталанне все, каже, від Бога. Шевч. Вже як кому на сім світі не талан, щастя-долі нема.... Г. Барв. 119. Хоч хороша — не хороша, таки в неї талани: на улиці хлопці б'ються, на кошарі барани. Мил. 100. Ум. таланок, таланонько, таланочок. А сам полину в чужу сторону, в чужу сторононьку шукать таланоньку. О. 1861. IV. 93.
Твердиня, -ні, ж. Твердыня, оплотъ. Благословен Господь, твердиня моя певна. К. Псал. 318.  
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.
Нас спонсорують: