Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати. Г. Барв. 315.
Заморо́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Потерять голову, сбиться съ толку. 2) О головѣ: закружиться. Житом. у. Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулась. Левиц. І. 397.
Кужмарки, -рок, мн. = кузьмірки. Ив. 49.
Лев'я, я́ти, с. = левеня. Мнж. 31.
Ли́нва, -ви, ж. Толстый канатъ. Н. Вол. у. Порон на линві ходе, а у вас кажуть на мотузі. Литин. у. Ум. линовка. Шибениця старенькая, линовки новенькі. Шух. І. 199.
Ману́рія, -рії, ж. Пожитки? Ну, оце вже всю манурію свою поскладала, то можна й їхати. Хорольск. у. Слов. Д. Эварн.
Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Понатаганювати, -нюю, -єш, гл. Подвѣсить котелки къ треножникамъ. Я понаташнюю казанки, а тоді піду по картоплю. Волч. у. (Лобод.).
Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.
Розщебетати, -чу́, -чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.
Нас спонсорують: