Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднівка
виднісінький
виднісінько
видніти
видно
виднота
видобрити
видовбати
видовбувати
видовжити
видовжувати
видовище
видоїти
видок
видолати
видолинок
видоліти
видоптати
видох(ну)ти
видочок
видоювати
видра
видрати
видратися
видристатися
видрібцем
видроокий
видрочитися
видрукувати
видрюкувати
видряпати
видряпувати
видряпуватися
видудлити
видужати
видужувати
видумати
видумка
видумувати
видупкати
видурити
видурювати
видути
видушити
видушувати
видхлий
видюк
видюх
видючий
видющий
виєднати
виємно
вижаліти
вижати
вижати I
вижати II
вижахати
виживати
виживатися
вижидати
вижимати
вижин
вижинати
вижирувати
вижити
вижленя
вижлиця
вижлоктати
вижлуктати
вижовтити
вижуритися
виз
визадкувати
визаконити
византієць
византійство
византійський
византія
визбірати
визбірки
визвати
визвіл
визвіритися
визволений
визволення
визволити
визволка
визволяти
визволятися
визганяти
виздих
виздихати
визеленити
визивання
визивати
визиватися
визивка
визирати
визиратися
визиркати
визирцем
визичати
визівнути
визімувати
визімуватися
визір I
визір II
визірнитися
визнавати
визнаватися
визнання
визнати
визнаття
визначати
визначатися
визначити
визначувати
визол
визолити
визолитися
Відкопувати, -пую, -єш, сов. в. відкопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Откалывать, откопать. Щоб ці гроші відкопали такі руки, які закопали. Чуб. І. 98.
Деліка́тний, -а, -е. Нѣжный. Делікатний як панський хорт. Ном. № 8506.
Дровни́к, -ка, м. Дровянной сарай.
Збро́йний, -а, -е. Вооруженный. Чи в мене військо не збройне? Макс. (1849), 90.
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла. Грин. III. 99.
Прибійниця, -ці, ж. Часть колодки, снаряда для выдѣлыванія коробок. Вас. 148.
Скаламутитися, -чуся, -тишся, гл. Помутиться, возмутиться.
Точення, -ня, с. Точеніе на токарномъ станкѣ.
Шкваритися, -рюся, -ришся, гл. Жариться. Шквариться, як шкурат на жару. Ном. № 2503. Сластьони шкварились. Греб. 372.
Шлия, шлиї, ж. = шлея. Kolb. І. 65.
Нас спонсорують: