А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати.
Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь.
Гумно́, -на́, с. Гумно. Густо пшениці на новині, да висот стоги на гумні. Ум. Гуме́нце.
Доладу́ нар. Какъ слѣдуетъ, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Що зробите, то все не доладу. каза́ти доладу́. Говорить дѣльно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи).
На́встріч нар. 1) Навстрѣчу. Гаду, гаду, а він навстріч. 2) При первой встрѣчѣ, съ перваго раза, по первому впечатлѣнію. Єсть у нас сестронька Маруся, шлеться до неї зі Львова воєвода. Вона його навстріч не злюбила, забачивши його, ворітечка замкнула. Шлеться до неї Степаночко єї: вона його навстріч полюбила, забачивши його, ворітечка одчинила.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).