Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Вижидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька.
Воротарь, -ря, м.
1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька.
2) Родъ хороводной игры.
Доди́батися, -баюся, -єшся, гл. Ходить (о старикѣ), пока случится бѣда.
Забга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру?
Запо́їни, -їн, ж. мн. Обрядовое угощеніе отъ жениха родителей невѣсты и другихъ родственниковъ послѣ заручин и сопровождаемое положенными для этого пѣснями. — дівоцькі = дівичвечір.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ.
Приглянутися Cм. приглядатися.
Причівок, -вка, м. = причілок 1. Коло тої, каже, школи зробили причівки.... А на тотих причівочках зробила ожина. Ум. причівок.
Стародубка, -ки, ж. Раст. Helleborus niger L.