Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбабувати
відбавити
відбавляти
відбавлятися
відбаглувати
відбарбарити
відбатовувати
відбатожити
відбатувати
відбенькетувати
відбережний
відбивати
відбиватися
відбігати 1
відбігати 2
відбігатися
відбігти
відбій
відбірання
відбірати
відбірка
відбірний
відбіснуватися
відбляск
відболіти
відборона
відборонити
відбороняти
відборонятися
відборотися
відборчик
відбрести
відбрехатися
відбрикуватися
відбріхуватися
відброд
відбубоніти
відбування
відбувати
відбуватися
відбудовувати
відбудування
відбудувати
відбузувати
відбурмиструвати
відбути
відбутка
відбутний
відбуча
відвага
відважити
відважний
відважність
відважно
відважувати
відважуватися
відвал
відвалити
відвалувати
відвалювання
відвалювати
відвалюватися
відвезти
відвернути
відвертання
відвертати
відвертатися
відвертіти
відвести
відвикати
відвильнути
відвилюватися
відвинутися
відвисати
відвихнутися
відвичити
відвід
відвідати
відвідач
відвіджати
відвідини
відвідний
відвідувати
відвідуватися
відвідціль
відвійок
відвістити
відвість
відвіт
відвітити
відвітний
відвітувати
відвічальний
відвічальність
відвічати
відвічний
відвічно
відвіювати
відводини
відводити
відвозити
відвойовувати
відволати
відволікати
відволога
відвологнути
відволода
відволодати
відволож
відволожити
відволожувати
відволожуватися
відволокти
відворіт
відворотний
відворотно
відворочати
відвохлий
відвохнути
відвохрити
Гайнути, -ну, -неш, гл. Побѣжать, кинуться, махнуть, удрать. Г. Барв. 314. Десь так гайнув, що й не згідно. Ой гайну я до дівчат та й на вечерниці. Н. п.
Зазнаки́ нар. Завѣдомо.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Мі́рний, -а, -е. Умѣренный, средній. Оце мірні огірки — саме добре квасити. Камен. у.
Недалеко нар. Недалеко. Ум. недалечко. Сказав би словечко, та вовк, недалечко. Ном. № 3584. Недалечко села пасеться свиня. Рудч. Ск. І. 3.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Особистість, -тости Личность.
Приклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. приклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Наклонять, наклонить, склонить. Сам приклонив головоньку на маленьку годиноньку. Чуб. V. 947.
Ув'язати, -ся. Cм. ув'язувати, -ся.
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. хитренький.
Нас спонсорують: