Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбабувати
відбавити
відбавляти
відбавлятися
відбаглувати
відбарбарити
відбатовувати
відбатожити
відбатувати
відбенькетувати
відбережний
відбивати
відбиватися
відбігати 1
відбігати 2
відбігатися
відбігти
відбій
відбірання
відбірати
відбірка
відбірний
відбіснуватися
відбляск
відболіти
відборона
відборонити
відбороняти
відборонятися
відборотися
відборчик
відбрести
відбрехатися
відбрикуватися
відбріхуватися
відброд
відбубоніти
відбування
відбувати
відбуватися
відбудовувати
відбудування
відбудувати
відбузувати
відбурмиструвати
відбути
відбутка
відбутний
відбуча
відвага
відважити
відважний
відважність
відважно
відважувати
відважуватися
відвал
відвалити
відвалувати
відвалювання
відвалювати
відвалюватися
відвезти
відвернути
відвертання
відвертати
відвертатися
відвертіти
відвести
відвикати
відвильнути
відвилюватися
відвинутися
відвисати
відвихнутися
відвичити
відвід
відвідати
відвідач
відвіджати
відвідини
відвідний
відвідувати
відвідуватися
відвідціль
відвійок
відвістити
відвість
відвіт
відвітити
відвітний
відвітувати
відвічальний
відвічальність
відвічати
відвічний
відвічно
відвіювати
відводини
відводити
відвозити
відвойовувати
відволати
відволікати
відволога
відвологнути
відволода
відволодати
відволож
відволожити
відволожувати
відволожуватися
відволокти
відворіт
відворотний
відворотно
відворочати
відвохлий
відвохнути
відвохрити
Відпекатися Cм. відпекуватися.
Дармої́жний, -а, -е. = Дармоїдний.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Закоцю́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Загнуться.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Наторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Наторговаться.
Православник, -ка, м. Православный человѣкъ. К. ПС. 5.
Пухлий, -а, -е. Пухлый, опухшій. Левиц. ПЙО. І. 380.
Храбори мн. = хорбури. Вх. Лем. 479.
Цюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. мочиться.  
Нас спонсорують: