Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волок
волока
волокита
волокінник
волокниця
волокно
волокнуватий
волокнуватіти
волоком
волокти
волоктися
волокуша
волонтирь
волонцюгувати
волонько
волоочок
волос
волосення
волосина
волоситися
волосінка
волосінь
волосне
волосний I
волосний II
волосний III
волосник
волосниця
волоснуватися
волосня
волосовий
волосожар
волосок
волосся
волость
волосувати
волоський
волосяний
волосяниця
волосянки
волот
волота
волотистий
волоття
волох
волохатий
волохатість
волохатіти
волохач
волоцюга
волочаний
волочба
волочебник
волочини
волочити
волочитися
волочище
волочище 2
волочільне
волочільник
волочінник
волочіння
волочка
волочок
волошечка
волошин
волошка
вольний
вольний 2
вольність
вольно
вольнувати
вольовач
воля
воляка
воляр
волячий
вомісто
вомпити
вон
вона
вонечник
вонка
вонливий
воно
вонпити
вонючий
вонючка
воняти
воратися
ворга
ворик
ворина
воріг
воріженько
ворін
воріння
ворітенька
ворітка
ворітний
ворітниця
ворітонька
воріття 1
воріття 2
ворітця
воріх
ворішина
воріщинка
ворка
воркін
воркіт
воркітня
воркнути
воркота
воркотання
воркотати
воркотливий
воркотня
воркотун
воркотуха
Ведмедик, -ка, м. 1) Ум. отъ ведмідь. Рудч. Ск. II. 3. 2) Насѣк. медвѣдка, grillotalpa vulgaris. 3) Родъ хмѣльнаго напитка. 4) Наливное колесо въ мельницѣ.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. Мир. ХРВ. 413. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали. Н. Вол. у.
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Паленя, -ня́ти, с. = паляничка. Вх. Зн. 46. Родъ овсянаго хлѣба. У ступні стовче вовес, місит паленя і їст. Гн. І. 7. Cм. палянка 2.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається. Рудч. Ск. І. 54.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік. Н. Вол. у.
Свинець, -нцю, м. Свинець. Вас. 183. Важка, мов свинцем налита. Грин. II. 184.
Сд... = зд.
Храбуст, -ту, м. 1) Раст. а) Cirsium oleraceum. ЗЮЗО. І. 176. б) Carduus crispus L. ЗЮЗО. I. 115. Cм. хробуст. 2) Капустные листы. Мнж. 123.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе. Вх. Зн. 54.
Нас спонсорують: