Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтовкувати
відтоді
відтопити
відтоплювати
відтоплюватися
відтоптати
відтоптувати
відтруть
відтручати
відтручення
відтручувати
відтулити
відтуляти
відтупати
відтупуватися
відтухати
відтягати
відтягувати
відтяти
відумерщина
відусіль
відусюди
відучати
відучатися
відучити
відучувати
відучуватися
відхарамаркати
відхасник
відхаювати
відхвалюватися
відхватитися
відхвачуватися
відхибнути
відхибнутися
відхилити
відхиляти
відхилятися
відхитнути
відхід
відхідливий
відхідний
відхідник
відхлинути
відхлинутися
відхлянути
відходити 1
відходити 2
відходитися
відхожа
відхожати
відхрестити
відхрещувати
відхрещуватися
відхтітися
відхухати
відцарювати
відцвісти
відцвітати
відцвітатися
відци
відциркувати
відціджувати
відціль
відцуратися
відцуруватися
відчай
відчалити
відчалювати
відчалюватися
відчарувати
відчахнути
відчахнутися
відчаяка
відчепити
відчепляти
відчеплятися
відчеркнути
відчесати
відчикрижити
відчинити
відчиняти
відчинятися
відчистити
відчитати
відчитувати
відчіпне
відчубити
відчуватися
відчудити
відчустрити
відчухмарити
відчухрати
відшахнутися
відшептати
відшиб
відшивати
відшіптувати
відшкандибати
відшкварити
відшмагати
відшмарувати
відшпандорити
відшпилити
відшпилювати
відшрубувати
відштовхнути
відшукати
відшукування
відшукувати
відшукуватися
відшумувати
відщебетати
відщедрувати
відщепити
відщеплюватися
відщепляти
відщеплятися
відщепнути
відщібатися
Баговиння, -ня
Безлад, -ду, м. = безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Вогнище, -ща, с. = огнище.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Обпатрювати, -рюю, -єш, сов. в. обпатрати, -раю, -єш, гл. 1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає. 2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Сталь, -лі, ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172.
Упорядковувати, -вую, -єш, сов. в. упорядкувати, -кую, -єш, гл. Приводить, привести въ порядокъ, устроить.
Хрьокати, -каю, -єш, гл. = хрокати.
Нас спонсорують: