Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтовкувати
відтоді
відтопити
відтоплювати
відтоплюватися
відтоптати
відтоптувати
відтруть
відтручати
відтручення
відтручувати
відтулити
відтуляти
відтупати
відтупуватися
відтухати
відтягати
відтягувати
відтяти
відумерщина
відусіль
відусюди
відучати
відучатися
відучити
відучувати
відучуватися
відхарамаркати
відхасник
відхаювати
відхвалюватися
відхватитися
відхвачуватися
відхибнути
відхибнутися
відхилити
відхиляти
відхилятися
відхитнути
відхід
відхідливий
відхідний
відхідник
відхлинути
відхлинутися
відхлянути
відходити 1
відходити 2
відходитися
відхожа
відхожати
відхрестити
відхрещувати
відхрещуватися
відхтітися
відхухати
відцарювати
відцвісти
відцвітати
відцвітатися
відци
відциркувати
відціджувати
відціль
відцуратися
відцуруватися
відчай
відчалити
відчалювати
відчалюватися
відчарувати
відчахнути
відчахнутися
відчаяка
відчепити
відчепляти
відчеплятися
відчеркнути
відчесати
відчикрижити
відчинити
відчиняти
відчинятися
відчистити
відчитати
відчитувати
відчіпне
відчубити
відчуватися
відчудити
відчустрити
відчухмарити
відчухрати
відшахнутися
відшептати
відшиб
відшивати
відшіптувати
відшкандибати
відшкварити
відшмагати
відшмарувати
відшпандорити
відшпилити
відшпилювати
відшрубувати
відштовхнути
відшукати
відшукування
відшукувати
відшукуватися
відшумувати
відщебетати
відщедрувати
відщепити
відщеплюватися
відщепляти
відщеплятися
відщепнути
відщібатися
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Рудч. Ск. І. 138. Отто одзволив (од чортів) він сина. Драг. 51. Ти одзволив нас од смерти. Рудч. Ск. І. 120.
Запроти́вити, -влю, -виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив. Вх. Лем. 416.
Зві́дци, звідціль, звідціля́, нар. = звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Повішатися, -шаюся, -єшся, гл. Повѣситься. Побіг до того дуба і на ньому повішався. Чуб. II. 381.
Позамерзати, -заємо, -єте, гл. Замерзнуть (о многихъ, о многомъ). У погрібі і квас, і капуста, і огірки — усе позамерзало. Васильк. у.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Розважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. розважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Развѣшиваться, развѣситься. 2) = разважатися, розважитися 2.
Соняшник, -ка, м. Раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. І. 28. Ум. со́няшничок.
Нас спонсорують: