Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ.
Болона, -ни, ж.
1) Плева, оболочка, перепонка.
2) Оконное стекло.
3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Ум. болонка, болоночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. Cм. оболона.
Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Судите, гудите, а сами такії. Здорові будьмо, та себе не гудьмо.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили.
Паламарня, -ні, ж. Особое отдѣленіе, помѣщеніе для пономаря.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный.
2) Изможденный, истощенный. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.
Шпарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать кипяткомъ.
2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить.
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. Щасливить поглядом і поглядом карав.
