Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплішити
відпльовуватися
відплюскати
відплюскувати
відплющити
відплющувати
відплющуватися
відповзати
відповідання
відповідати
відповіддя
відповідний
відповідній
відповідно
відповідувати
відповідь
відповісти
відповістити
відповіщати
відпозивати
відпокутувати
відполіскувати
відполовинити
відполоскати
відпоминати
відпорина
відпороти
відпорювати
відпорюватися
відпочивання
відпочивати
відпочивок
відпочин
відпочиння
відпочинок
відпочити
відправа
відправити
відправляти
відправлятися
відправувати
відпроваджувати
відпроважати
відпроваження
відпроважувати
відпродати
відпродувати
відпросити
відпроторити
відпроторитися
відпрохати
відпрохувати
відпрохуватися
відпрошувати
відпрошуватися
відпрягати
відпрядати
відпрядки
відпускати
відпуст
відпуститель
відпустити
відпущення
відрада
відраджування
відраджувати
відрадісний
відрадісно
відрадість
відрадність
відрадонька
відрадощі
відражуватися
відразу
відралити
відралитися
відрахувати
відраювати
відректи
відривати
відриватися
відригати
відригатися
відріз
відрізати
відрізнити
відрізняти
відрізнятися
відрізувати
відрізуватися
відрікати
відрікатися
відро
відробити
відробіток
відроблювати
відробляти
відроблятися
відробок
відродження
відроджувати
відроджуватися
відродок
відроскошувати
відростання
відростати
відросток
відрочити
відрубати
відрублювати
відрубний
відрубність
відрубно
відрубок
відрубувати
відрядити
відряжати
відряжатися
відрятовувати
відсаджувати
Витрушування, -ня, с. Чистка печныхъ трубъ. Мир. Пов. ІІ. 56.
Гонча́рство и ганча́рство, -ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Законя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. закони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Зараждаться, зародиться. Законяється дитина. Конст. у. Бог його знає, як воно дитина законяється у жінки. Волч. у. Ба! зерно яке довге! значиться велике бути законилося, та запекло сонце. Волч. у. 2) Пріобщаться, пріобщиться св. таинъ.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.
Наздога́днар. = Надогад.
Перебіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. перебра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Переселяться, переселиться, перебираться, перебраться. Недавно тільки (єзуїти) перебрались у Крулевство. Стор. МПр. 45. Ми й перебрались до неї в хату. МВ. (О. 1862. III. 73). 2) Переходить, перейти, переплыть, переправиться. Перебрались вони через глибоку балку. Стор. МПр. 109. Як то ви перебралися (через море). Рудч. Ск. І. 120. 3) Переодѣваться, переодѣться. Лягають спать, а він перебрався дівкою. Рудч. Ск. І. 197.
Пожалувати, -лую, -єш, гл. 1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Чуб. V. 455. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй. МВ. І. 17. 2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Чуб. І. 293. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Шевч. 301. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший. Н. п.
Простяж Употр. въ выраж. в простяж. Цугомъ. В коляску запрягли дванадцятеро коней по парі в простяж. Стор. II. 36.
Шарґот, -ту, м. Снарядъ для снованія нитокъ: лежащая деревянная рама въ видѣ квадрата, двѣ стороны котораго соединены планкой, на концахъ которой (на рамѣ) и по срединѣ стоятъ три столбика, сквозь отверстія ихъ проходять прутики (прутья лозы), а на нихъ вращаются шпульки. МУЕ. III. 15.
Нас спонсорують: