Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплішити
відпльовуватися
відплюскати
відплюскувати
відплющити
відплющувати
відплющуватися
відповзати
відповідання
відповідати
відповіддя
відповідний
відповідній
відповідно
відповідувати
відповідь
відповісти
відповістити
відповіщати
відпозивати
відпокутувати
відполіскувати
відполовинити
відполоскати
відпоминати
відпорина
відпороти
відпорювати
відпорюватися
відпочивання
відпочивати
відпочивок
відпочин
відпочиння
відпочинок
відпочити
відправа
відправити
відправляти
відправлятися
відправувати
відпроваджувати
відпроважати
відпроваження
відпроважувати
відпродати
відпродувати
відпросити
відпроторити
відпроторитися
відпрохати
відпрохувати
відпрохуватися
відпрошувати
відпрошуватися
відпрягати
відпрядати
відпрядки
відпускати
відпуст
відпуститель
відпустити
відпущення
відрада
відраджування
відраджувати
відрадісний
відрадісно
відрадість
відрадність
відрадонька
відрадощі
відражуватися
відразу
відралити
відралитися
відрахувати
відраювати
відректи
відривати
відриватися
відригати
відригатися
відріз
відрізати
відрізнити
відрізняти
відрізнятися
відрізувати
відрізуватися
відрікати
відрікатися
відро
відробити
відробіток
відроблювати
відробляти
відроблятися
відробок
відродження
відроджувати
відроджуватися
відродок
відроскошувати
відростання
відростати
відросток
відрочити
відрубати
відрублювати
відрубний
відрубність
відрубно
відрубок
відрубувати
відрядити
відряжати
відряжатися
відрятовувати
відсаджувати
Вигаптовувати, -вую, -єш, сов. в. вигаптувати, -тую, -єш, гл. Вышивать, вышить золотомъ, серебромъ. Я вишию-вигаптую чумаку рукавця. Рудч. Чп. 26.
Огавний, -а, -е. Большой, сильный. Богач огавний. Вх. Уг. 245. Огавний дожджь. Вх. Уг. 255.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Поперепиняти, -няю, -єш, гл. То-же, что и перепинити, но во множествѣ.
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Риштак, -ка, м. 1) Канава для стока воды. Лебед. у. Желобъ у колодца. 2) Въ мельницѣ: коникъ, палочка, трясущая корытце, изъ котораго падаетъ въ отверстіе жернова зерно. Черк. у. Черниг. у. Мил. 481.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.
Нас спонсорують: