Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відплішити
відпльовуватися
відплюскати
відплюскувати
відплющити
відплющувати
відплющуватися
відповзати
відповідання
відповідати
відповіддя
відповідний
відповідній
відповідно
відповідувати
відповідь
відповісти
відповістити
відповіщати
відпозивати
відпокутувати
відполіскувати
відполовинити
відполоскати
відпоминати
відпорина
відпороти
відпорювати
відпорюватися
відпочивання
відпочивати
відпочивок
відпочин
відпочиння
відпочинок
відпочити
відправа
відправити
відправляти
відправлятися
відправувати
відпроваджувати
відпроважати
відпроваження
відпроважувати
відпродати
відпродувати
відпросити
відпроторити
відпроторитися
відпрохати
відпрохувати
відпрохуватися
відпрошувати
відпрошуватися
відпрягати
відпрядати
відпрядки
відпускати
відпуст
відпуститель
відпустити
відпущення
відрада
відраджування
відраджувати
відрадісний
відрадісно
відрадість
відрадність
відрадонька
відрадощі
відражуватися
відразу
відралити
відралитися
відрахувати
відраювати
відректи
відривати
відриватися
відригати
відригатися
відріз
відрізати
відрізнити
відрізняти
відрізнятися
відрізувати
відрізуватися
відрікати
відрікатися
відро
відробити
відробіток
відроблювати
відробляти
відроблятися
відробок
відродження
відроджувати
відроджуватися
відродок
відроскошувати
відростання
відростати
відросток
відрочити
відрубати
відрублювати
відрубний
відрубність
відрубно
відрубок
відрубувати
відрядити
відряжати
відряжатися
відрятовувати
відсаджувати
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Дяк, -ка́, м. Дьячокъ. Прийшли попи — почитали, прийшли дяки — поспівали. Чуб. ІІІ. 442. Притаїлись попи й дяки, що папству служили і по панській неписьменну голоту дурили. К. Досв. 212. Ум. дя́ченько. Ой мандрували два дяченьки з микільської школи. О. 1861. XI. Ніс. 9.
Жахли́вий, -а, -е. Пугливый. Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись. МВ. ІІІ. 142. Ум. жахливенький.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. ІІ. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности. Харьк.
Плавач, -ча, м. Плавающій на суднѣ, плотѣ, плотовщикъ. Шух. І. 37.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Ручайка, -ки, ж. Мѣра неньки, льна: столько, сколько можно взять рукой = 1/10 повісма = жменя. Черниг. у. Черк. у. Пас. 200.
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Вх. Уг. 274. Ум. чеперушка.
Нас спонсорують: