Відтягати, -гаю, -єш, сов. в. відтягти, -гну, -неш, гл. 1) Оттаскивать, оттащить, отволочь. 2) Оттягивать, оттянуть, отвлекать, отвлечь. 3) гласу не відтягне. Не въ силахъ отвести голосъ, заговорить. Лежить, гласу не відтягне ніякого: ні, вже, кажу, не лийте води, не піднімається.
Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Зголодра́біти, -бію, -єш, гл. Обнищать, обѣднѣть.
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику!
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка.
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Господь його між праведники прийме.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Стрічечка, -ки, ж. Ум. отъ стрічка.
Труситися, -шуся, -сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Годі, бабо, труситися та лякатися.
Фляша, -ші, ж. Бутыль, бутылка. Наша губа не фляша, то ззість, як і ваша.
