Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витивкати

Витивкати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Йому скільки не сип борщу, все витивкає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИВКАТИ"
Багат-Вечір, -чора, м. Канунъ Рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. ІІ. 83.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость. Чуб. І. 253.
Копільник, -ка, м. Складывающій въ копны. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику і мій кидальнику! Мил. 215.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Перластий, -а, -е. Подобный жемчугу. Ум. перластенький. Зуби перластенькі. Г. Барв. 273.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку. Гол. І. 196.
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води. К. МБ. XI. 157.
Розславляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розславити, -влю, -виш, гл. Разглашать, разгласить. Хтось цікавий підхопив та розславив по селу — от і поговір став недобрий. МВ. ІІ. 181.
Розшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. розшити, -шию, -єш, гл. Распарывать, распороть. Грин. III. 692. А подивімося ж, що там у торбі? Я розшила. Г. Барв. 255, 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.