Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Березина, -ни, ж. 1) Березовое дерево. Грин. ІІІ. 499. Осичино, березино! чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. 2) Березовая вѣтка, розга. У три березини потягали. Н. п. 3) Березовый лѣсъ. Шейк. А в березині грибів, грибів! — Кувала мі зазулечка в густій березині. Шух. І. 201. Ум. березинка.
Дівин-вечір, -чора, м. = Дівич-вечір. Мет. 156.
Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Мир. Пов. І. 158. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. МВ. ІІ. 184. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры. Херс. у.
Личи́на, -ни, ж. 1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Шевч. 501. Зла личина. Чортъ. О. 1861. II. 206.
Наванта́жений, -а, -е. Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у.
Навпо́слі и навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Переменувати, -ну́ю, -єш, гл. Переименовать.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Риж, агу, м. Oryza satira L, рисъ. Ном. № 7558. Котл. Ен. IV. 67. ЗЮЗО. І. 130.
Скілька, скільки, скілько, мѣст. 1) Сколько. Рудч. Ск. І. 65. Не питав і не знав де вони і скільки. ЗОЮР. І. 9. 2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок. МВ. ІІ. 54. 3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху. Ном.
Нас спонсорують: