Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать. Желех.
Найсампе́ред нар. = насамперед.
Обраховувати, -вую, -єш, сов. в. обрахува́ти, -ху́ю, -єш, гл. 1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок. Канев. у. 2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм. О. 1862. III. 35.
Перегрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣвать, обогрѣть. Були б померзли, коли б не перегріла нас добра людина. Приходим додому вже й пізненько, нераненько: «Ой одчини, дівчино, перегріти серденько. Грин. III. 562.
Поляченько, -ка, м. Ум. отъ поляк.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити. Вх. Уг. 261.
Потемний, -а, -е. Темноватый.
Ревун, -на, м. = рева. Ум. ревунець. Ревунці ревуть. Ном. стр. 298.
Розмочувати, -чую, -єш, сов. в. розмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Іазмачивать, размочить. Скорину розмочити, душу промочити. Чуб. V. 1123.
Сявкати, -каю, -єш, сявкотіти, -кочу, -чеш, гл. О гусяхъ, преимущественно гусятахъ: гоготать. Вол. г. Гуска сявкоче. Вх. Пч. І. 15.
Нас спонсорують: