Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Бічко, -ка (с.?) = клюсак. Вх. Зн. 26.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Курник, -ка́, м. Птичникъ, курятникъ. То зазирне в курник. Гул.-Арт.
Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Мо́рхлий, -а, -е. Сморщенный, морщинистый (о плодахъ). Морхле яблуко, морхлі огірки. Черк. у. мо́рхле зерно. Зерно, засохшее въ колосѣ, недоразвившееся.
Подвиг, -га, м. 1) Подвигъ. Левиц. Пов. 30. Він дику, люту силу воювничу до подвигів спасенних нахиляє. К. Бай. 134. Ні пишним мавзолеєм, ні солодкоголосою хвалою не зробили б нашому батькові Тарасу такої шаноби, як сим тихим братолюбним подвигом. К. (О. 1862. III. 23).
Росповістити Cм. росповіщати.
Рубляка, -ки, м. Ув. отъ ii. Рубель, руб.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Очам світлость показав. Грин. II. 40.
Нас спонсорують: