Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

випшоно
вип'ясти
вир
вираз
виразка
виразний
виразність
виразно
виразок
вирай
виралити
виратовувати
вираховувати
вирачкувати
вирачкуватися
вирва
вирвання
вирвати
вирвихвіcт
вирган
вирезуб
виректи
вирецептувати
виречи
виривати I
виривати II
вириватися
виригання
виригати
вирикувати
виринати
вирипати
вирискатися
вирити 1
вирити 2
вирихтувати
виріб
вирівнювати
вирівнюватися
вирід
вирідний
виріжок
вирізати
вирізка
вирізнити
вирізняти
вирізнятися
вирізування
вирізувати
вирізуватися
вирій
вирікати
вирікатися
виріст
вирлатий
вирлач
вирло
вирлоокий
вирнути
виробити
виробка
виробління
вироблювати
виробляння
виробляти
вироблятися
вироб'яки
виродитися
виродок
вирозуміти
вирозумітися
вироїтися
вирок
виростати
виросток
вирощати
вироюватися
вирубати
вирубувати
вируговувати
виручати
вирушити
вирядити
вирядка
виряжати
виряжатися
вирятовувати
вирятуватися
вирячити
вирячкуватий
вирячувати
виса
висаджувати
висадок
висажувати
висапати
висапатися
висапувати
висварити
висваритися
висватати
висватувати
висвиснути
висвистати
висвистувати
висвищака
висвідчати
висвідчення
висвітити
висвічувати
висвічуватися
висвободити
висвятити
висвячення
висвячувати
висвячуватися
виселити
виселяти
виселятися
висерка
Бреніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бриніти. Гол. ІІІ. 313.
Дивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Удивляться. Кв. II. 324. Довго, довго дивувались на її уроду. Шевч. 30. Хто великого не бачив, той і малому дивується. Ном. № 4908. Від дурня чую, то ся не дивую. Ном. № 6280. Багатий дивується, як убогий годується. Ном. № 1606. Дивува́тися з чо́го. Удивляться чему.
Инслиза, -зи, ж. = інклюз. Чуб. ІІІ. 23.
Коморячий, -а, -е. Амбарный. Василь зирк на коморячі двері. Кв.
Ми́ш, -ші, ж. = миша. Голий як миш. Ном. № 1519. миш виточна́. Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 252. миш-пиргач = кажан. Вх. Пч. II. 7.
Нацокотати и нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла. МВ. (О. 1862. III. 45).
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків. Харьк. у.
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого. Кв. І. 148.
Худібка, худібонька, худібочка, -ки, ж. Ум. отъ худоба.
Нас спонсорують: