Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергти
вергун
вере
веребей
вереб'ячий
верев'яний
вереди
вередити
вередитися
вередій
вередійка
вередливий
вередливо
вередник
вередниця
вередовний
вереду
вередування
вередувати
вередун
вередуха
верезати
веремій
верем'я
веренва
вереня
верес
вересень
вереск
вересклеп
верескливий
верескотня
верескотнява
верескун
верескуха
вереснути
верета
веретенечко
веретенитися
веретенний
веретенниця
веретено
веретенце
веретина
веретиння
веретище
веретільник
веретільниця
веретінник
веретінце
веретка
верето
вереття
веретяний
веречи
верещака
верещання
верещати
верея
вержет
верзиця
верзікати
верзіння
верзти
верзтися
верзувати
верзун
верзякання
верзякати
веризуб
верівчаний
верінка
веріс
верія
верклюг
верлань
верлатий
верло
верміян
вернець
вернивода
верниголова
вернигора
вернидуб
вернина
вернисонце
вернути
версадло
версовик
верста
верстак
верстат
верстати
верства
верствак
верстовий
версть
вертання
вертати
вертатися
вертеп
вертепа
вертепний
вертиголов
вертигузка
вертипорох
вертіж
вертій
вертіння
вертіти
вертітися
верткий
вертливий
вертлик
вертлюг
вертун
вертунець
верть
вертьог
вертьога
Гу́пало, -ла, м. 1) = Гукало. Вх. Пч. II 8. І. 16. 2) — мале́. пт. Ardea minuta. Вх. Пч. II. 8.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Допрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. допрова́дити, -джу, -диш, гл. Доводить, довести. К. ЧР. 380.
Коров'ярня, -ні, ж. = коров'ярка. Вх. Лем. 427.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Плюйко, -ка, м. Любящій плевать.
Різво нар. Бойко, проворно, рѣзво. Брат чоловік плохий, не найдеться, що відказать, а той — чоловік не такий, уміє різво говорить — то його і верх буде. Павлогр. у. Ум. різве́нько, різве́сенько. Іграйте, музики, різвенько. Мил. 134.
Сімнадцятий, -а, -е. Семнадцатый. Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю. МВ. І. 84.
Нас спонсорують: