Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергти
вергун
вере
веребей
вереб'ячий
верев'яний
вереди
вередити
вередитися
вередій
вередійка
вередливий
вередливо
вередник
вередниця
вередовний
вереду
вередування
вередувати
вередун
вередуха
верезати
веремій
верем'я
веренва
вереня
верес
вересень
вереск
вересклеп
верескливий
верескотня
верескотнява
верескун
верескуха
вереснути
верета
веретенечко
веретенитися
веретенний
веретенниця
веретено
веретенце
веретина
веретиння
веретище
веретільник
веретільниця
веретінник
веретінце
веретка
верето
вереття
веретяний
веречи
верещака
верещання
верещати
верея
вержет
верзиця
верзікати
верзіння
верзти
верзтися
верзувати
верзун
верзякання
верзякати
веризуб
верівчаний
верінка
веріс
верія
верклюг
верлань
верлатий
верло
верміян
вернець
вернивода
верниголова
вернигора
вернидуб
вернина
вернисонце
вернути
версадло
версовик
верста
верстак
верстат
верстати
верства
верствак
верстовий
версть
вертання
вертати
вертатися
вертеп
вертепа
вертепний
вертиголов
вертигузка
вертипорох
вертіж
вертій
вертіння
вертіти
вертітися
верткий
вертливий
вертлик
вертлюг
вертун
вертунець
верть
вертьог
вертьога
Боярський, -а, -е. 1) Боярскій. 2) Шаферскій. Бере старший боярин боярські шапки і несе Ух у хату. МУЕ. І. 123.
Бугила, -ли, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. І. 157.
Верлань, -ня, м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66.
Відміняти, -няю, -єш, сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. 2) Покупать, купить и поставить восковую свѣчу въ церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14. Відмінила свічечку за копієчку. Ном. № 12832. У Кулиша не только о свѣчкѣ, а вообще подарить, пожертвовать. Псалтирщик шість неділь псалтир читав, а за те йому покійного батька свиту відмінили і хустку, і малахай. ЗОЮР. II. 287. 3) Выкупать, выкупить изъ неволи. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде мамця відмінити. АД. І. 100.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Ном. № 557. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. Мет. 266. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. МВ. ІІ. 36. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Дітки, ще короткий час я з вами. Єв. І. XIII. 33. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися. МВ. ІІ. 17.
Занапаща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. занапасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Погублять, погубить. Занапастив худібчину через свою дівчину. Чуб. V. 295. Степ широкий, край веселий та й занапастили. ЗОЮР. II. 254. Збавив я тобі віку, занапастив долю. Стор. МПр. 22.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Підколотити Cм. підколочувати.
Росхристати, -таю, -єш, гл. Разстегнуть, открыть на груди. Сидить росхриставши сорочку. Котл. Ен. VI. 18.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L. ЗЮЗО. І. 121.  
Нас спонсорують: