Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вергти
вергун
вере
веребей
вереб'ячий
верев'яний
вереди
вередити
вередитися
вередій
вередійка
вередливий
вередливо
вередник
вередниця
вередовний
вереду
вередування
вередувати
вередун
вередуха
верезати
веремій
верем'я
веренва
вереня
верес
вересень
вереск
вересклеп
верескливий
верескотня
верескотнява
верескун
верескуха
вереснути
верета
веретенечко
веретенитися
веретенний
веретенниця
веретено
веретенце
веретина
веретиння
веретище
веретільник
веретільниця
веретінник
веретінце
веретка
верето
вереття
веретяний
веречи
верещака
верещання
верещати
верея
вержет
верзиця
верзікати
верзіння
верзти
верзтися
верзувати
верзун
верзякання
верзякати
веризуб
верівчаний
верінка
веріс
верія
верклюг
верлань
верлатий
верло
верміян
вернець
вернивода
верниголова
вернигора
вернидуб
вернина
вернисонце
вернути
версадло
версовик
верста
верстак
верстат
верстати
верства
верствак
верстовий
версть
вертання
вертати
вертатися
вертеп
вертепа
вертепний
вертиголов
вертигузка
вертипорох
вертіж
вертій
вертіння
вертіти
вертітися
верткий
вертливий
вертлик
вертлюг
вертун
вертунець
верть
вертьог
вертьога
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Зама́зувати, -зую, -єш, сов. в. зама́зати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. Рудч. Ск. І. 102. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо. Мир. ХРВ. 238.
Защемі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заболѣть острой болью. Як шабелька задзвенить, то й серденько защемить. Чуб. V. 981. Засмутилась його душа і защеміло серце. Стор. МПр. 39.
Кукла, -ли, ж. 1) = лялька. 2) Свернутое повісмо пеньки. Гол. Од. 35. 3) Искусственная соска для дѣтей. Мил. 30. Все на панщині, ніколі було годувать... Куклою і вигодувала. О. 1861. X. 36. Ум. куколка.
Маґе́рка, -ки, ж. Войлочная шапка. О. 1861. І. 265.
Міркува́ння, -ня, с. Соображеніе, размышленіе, разсчетъ. Оце тобі розумне міркування, збагни його, користуйся ним, друже. К. Іов. 13.
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирну́ти, -рну́, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Єв. Мр. III. 2. Назирай орлиним оком сирітськую хату. К. Досв. 105. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. Левиц. Пов. 196. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, — пліндрує. К. ЦН. 253. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
Обідець 1, -дця, м. Ум. отъ обід.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Шатно нар. Нарядно, въ нарядной одеждѣ. Сомко на конях шатно і при оружжю. К. ЧР. 380. Также съ богатымъ приданымъ въ видѣ одежды. Одну дочку шатно оддали заміж, з повною скринею. Борз. у.
Нас спонсорують: