Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витішити

Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Азия́т и азія́т, -та, м. 1) Азіятъ. 2) Варваръ, жестокій человѣк. Харьк. г.
Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.
Злітній, -я, -є. Среднихъ лѣтъ. Злітній чоловік. Звенигор. у.
Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Коновальство, -ва, с. Ремесло коновала. Желех.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ). Харьк.
Одужати Cм. одужувати.
Перекривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть, оскорбить. За правду перекривджену война. К. ПС. 31.
Розстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розстановити, -влю, -виш, гл. = розставляти, розставити. Розстановила усе на столі, як треба. Кв. І. 70.
Своякиня, -ні, ж. Свояченица. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.