Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витішити

Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Досмика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. досми́кати, -каю, -єш, гл. Додергивать, додергать.
Нятися, ймуся, ймешся, гл. 1) Браться. Нявся, як на стіну дрався. Ном. № 3070. 2) не йметься віри. Не вѣрится. 3) не йметься мені. Не дается въ руки, не спорится.
Помстити, -мщу, -стиш, гл. = помститися. Грин. І. 66.
Попереплачувати, -чую, -єш, гл. Переплатить (во множествѣ). Ми за цю землю панові багато вже грошей попереплачували: більш десятка год платимо. Полт. у.
Розситити, -чу́, -ти́ш, гл. О медѣ, сахарѣ: развести водой. Розситити (мед) так, як би в продажу. Чуб. І. 72.
Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. І. 150.
Хрелівна, -ни, ж. Испорч. фрейлина. ЗОЮР. II. 76.
Чорноволотка, -ки, ж. Родъ растенія. Вас. 206.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.