Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витішити

Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТІШИТИ"
Безрозумний, -а, -е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. ІІ. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безрозумна темнота до Дніпра прожогом лине. К. МБ. ІІІ. 243.
Бочечок, -чка, м. Ум. отъ бік.
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Насущник, -ка, м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217.  
Перія, -рії́, ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. Екат. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный. Угор.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта. Вх. Лем. 453.
Причта, -ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТІШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.