Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихвалка

Вихвалка, -ки, ж. Хвастовство, похвальба. Ти все на вихвалку. КС. 1883. XI. 500. При.... вихвалках.... своєю силою. Мир. ХРВ. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛКА"
Бороздити, -джу, -диш, гл.кому що. Дѣлать кому на перекоръ, мѣшать кому. Фр. Пр. 109.
Гидливість, -вости, ж. Брезгливость, чувство отвращенія. І гидливість, і зненависть. Мир. Пов. ІІ. 78.
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Золотавий, -а, -е. Золотистый. Прегарні золотаві сни. Млак. 95.
Недоук, -ка, м. Недоучка. Народе мій, недоуку латинський! К. ХП. 58.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування. Вх. Лем. 447.
Повряжуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повряжатися.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Широкоплечий, -а, -е. Широкоплечій. Котл. МХ. 34.
Штопка, -ки, ж. Родъ банки. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.