Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витока

Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Затанцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Увлечься танцами. Катря до впаду не затанцюється, не росердиться до сварки. МВ. ІІ. 83.
Капустійник, -ка, м. Горшокъ для варки капусти 3. Верни, любко, капустійник, що'сь украла з ночі. Гол. II. 299.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Перстінь Cм. перстень.
Пишно нар. 1) Гордо, важно. На ставі пишно лебідь плив. Греб. 362. 2) Роскошно, пышно. Один чоловік жив що-дня пишно. Єв. Л. XVI. 19.
Піддерти Cм. піддирати.
Піддурювання, -ня, с. Обманъ, обманываніе, надувательство.
Пообселювати, -люю, -єш, гл. Поселить (многихъ).
Семип'ядельний, семип'яденний, -а, -е. = семип'ядний. З семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441. І шаблюка, мов гадюка, й ратище-дрючина, й самопал семипяденний повис за плечима. Шевч. 250.
Спокволу, спокволя, нар. Исподоволь, понемногу. Так то пани ляхи наших панів русинів до себе спокволя своїми модами та вигодами попритягали. К. Хм. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.