Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

витока

Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью. Вх. Уг. 230.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОКА"
Бабачи́ще, -ща, м. Ув. отъ баба́к.
Благовіст, -ту, м. Благовѣстъ. Левиц. І. 378.
Блощиця, -ці, ж. Клопъ. Ладона сплющив як блощицю. Котл. Ен. VI. 27. Ум. блощична.
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.
Десбі́чний, -а, -е. Направо лежащій. Желех.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Прилежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Так заболіло в животі, шо оце трохи й прилежала. Пирят. у.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону. Гн. II. 52.
Щепина, -ни, ж. Балка, связывающая снизу стропила.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.