Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вишення
вишенька
вишептати
вишептатися
вишеретувати
вишиваний
вишиванка
вишивання
вишивати
вишиватися
вишинк
вишинкувати
вишити
вишіптувати
вишка
вишкандибати
вишкандибуватися
вишкварити
вишкварка
вишкіблювати
вишкірити
вишкіряти
вишкірятися
вишкопиртуватися
вишкребти
вишкрібати
вишкрібок
вишкрябати
вишкрябувати
вишліхтовувати
вишмарувати
вишморгнути
вишморгувати
вишневий
вишник 1
вишник 2
вишнина
вишничок
вишнівка
вишній
вишня 1
вишня 2
вишнябати
вишняк
вишонка
вишпиговувати
вишпувати
вишпурити
виштапувати
виштатуватися
виштирити
виштрикнути
виштурити
виштуркати
вишукати
вишукувати
вищати 1
вищати 2
вище
вищебетати
вищедрувати
вищезати
вищезнути
вищербити
вищербитися
вищий
вищик
вищикнути
вищипати
вищипувати
вищирити
вищиряти
вищість
вияв
виява
виявити
виявлювати
виявляти
виявлятися
виязичити
виярок
вияснення
вияснити
виясняти
вияснятися
віблєк
віблий
віват
вівериця
вівсик
вівсина
вівсище
вівсюг
вівсюга
вівсюгуватий
вівсяний
вівсяник
вівсяниця
вівсянка
вівтарик
вівтарний
вівтарь
вівторок
вівця
вівчаренко
вівчарик
вівчарити
вівчариха
вівчарівна
вівчарський
вівчарувати
вівчарь
вівчий
вігран
від
віда
відав
відай
відання
відати
Вивалашати, -шаю, -єш, гл. Оскопить.
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Куєв, ва, м. ?]. Быстрый каменистый потокъ въ лѣсу. Шух. I. 80.
М'Якши́ти, мнякши́ти, -шу́, -ши́ш и м'якчи́ти, мнякчи́ти, -чу, -чи́ш, гл. Размягчать. Сей вітер м'якшить сніг. М'якшить суху ріллю на полі. К. Псалт. 144.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Чуб. V. 545. Обтрусіть і порох із під ніг ваших. Єв. Мр. VI. 11. 2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Падиволос, -са, м. Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.
Полівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку. Ном. № 3098. 2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії. АД. І. 116.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ. Екатер. у.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани. Шейк.
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.
Нас спонсорують: