Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вишення
вишенька
вишептати
вишептатися
вишеретувати
вишиваний
вишиванка
вишивання
вишивати
вишиватися
вишинк
вишинкувати
вишити
вишіптувати
вишка
вишкандибати
вишкандибуватися
вишкварити
вишкварка
вишкіблювати
вишкірити
вишкіряти
вишкірятися
вишкопиртуватися
вишкребти
вишкрібати
вишкрібок
вишкрябати
вишкрябувати
вишліхтовувати
вишмарувати
вишморгнути
вишморгувати
вишневий
вишник 1
вишник 2
вишнина
вишничок
вишнівка
вишній
вишня 1
вишня 2
вишнябати
вишняк
вишонка
вишпиговувати
вишпувати
вишпурити
виштапувати
виштатуватися
виштирити
виштрикнути
виштурити
виштуркати
вишукати
вишукувати
вищати 1
вищати 2
вище
вищебетати
вищедрувати
вищезати
вищезнути
вищербити
вищербитися
вищий
вищик
вищикнути
вищипати
вищипувати
вищирити
вищиряти
вищість
вияв
виява
виявити
виявлювати
виявляти
виявлятися
виязичити
виярок
вияснення
вияснити
виясняти
вияснятися
віблєк
віблий
віват
вівериця
вівсик
вівсина
вівсище
вівсюг
вівсюга
вівсюгуватий
вівсяний
вівсяник
вівсяниця
вівсянка
вівтарик
вівтарний
вівтарь
вівторок
вівця
вівчаренко
вівчарик
вівчарити
вівчариха
вівчарівна
вівчарський
вівчарувати
вівчарь
вівчий
вігран
від
віда
відав
відай
відання
відати
Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Вагом нар. На вѣсъ, по вѣсу. Усім росказали, який то Тихон став скупий, що вже й хліб вагом дає. Кв. II. 19.
Виродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выродиться. 2) Истощиться (о землѣ).
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Епнтафія, -фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Завали́ти Cм. завалювати.
Заспоко́юватися, -ко́ююся, -єшся, сов. в. заспоко́їтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Зінько! заспокойся, я од щирого зерця тебе прощаю. Стор. МПр. 58. Знов, заспокоївшись, сидить коло криниці. К. МХ. 41.
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Штурма, -ми, ж. 1) Буря. Мирг. у. Также: штормъ? А як вітер з моря, тоді робиться штурма. Азовск. море. (Стрижевск.). 2) Шумъ, крикъ. Між ними скоїлася буча, штурма.
Нас спонсорують: