Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вишення
вишенька
вишептати
вишептатися
вишеретувати
вишиваний
вишиванка
вишивання
вишивати
вишиватися
вишинк
вишинкувати
вишити
вишіптувати
вишка
вишкандибати
вишкандибуватися
вишкварити
вишкварка
вишкіблювати
вишкірити
вишкіряти
вишкірятися
вишкопиртуватися
вишкребти
вишкрібати
вишкрібок
вишкрябати
вишкрябувати
вишліхтовувати
вишмарувати
вишморгнути
вишморгувати
вишневий
вишник 1
вишник 2
вишнина
вишничок
вишнівка
вишній
вишня 1
вишня 2
вишнябати
вишняк
вишонка
вишпиговувати
вишпувати
вишпурити
виштапувати
виштатуватися
виштирити
виштрикнути
виштурити
виштуркати
вишукати
вишукувати
вищати 1
вищати 2
вище
вищебетати
вищедрувати
вищезати
вищезнути
вищербити
вищербитися
вищий
вищик
вищикнути
вищипати
вищипувати
вищирити
вищиряти
вищість
вияв
виява
виявити
виявлювати
виявляти
виявлятися
виязичити
виярок
вияснення
вияснити
виясняти
вияснятися
віблєк
віблий
віват
вівериця
вівсик
вівсина
вівсище
вівсюг
вівсюга
вівсюгуватий
вівсяний
вівсяник
вівсяниця
вівсянка
вівтарик
вівтарний
вівтарь
вівторок
вівця
вівчаренко
вівчарик
вівчарити
вівчариха
вівчарівна
вівчарський
вівчарувати
вівчарь
вівчий
вігран
від
віда
відав
відай
відання
відати
Голомша, -ші, ж. Раст. Triticum Spelta. Вх. Пч. II. 36.
Калюжитися, -жуся, -жишся, гл. Купаться въ лужѣ. Ти його (порося) святити несеш, а воно ще таки калюжиться. Черк. у.
Ліпи́ця, -ці, ж. Раст. Asperugo procumbens.
Обридливість, -вости, ж. = обрида.
Овад, -да, м. = овід. Овад роси боїться. Ном. № 14025.
Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. I. 132. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками. О. 1862. IX. 64.
Перехід, -хо́ду, м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. Чуб. III. 128. То поляки через три ріки три переходи мали. Макс. 2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. Чуб. V. 136 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. Грин. II. 319. У дѣтей: родимець, сильныя судороги. Мил. 34, 19.
Струтити Cм. стручувати.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Хліб, -ба, м. 1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Чуб. VII. 444. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Ном. № 35. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Ном. № 76. Хліба напечено, борщик зварений. Рудч. Ск. II. 33. 2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. Рудч. Ск. І. 5. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Чуб. II. 15. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали. К. МБ. ІІ. 123. 3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла. 4)старий. Раст. Sclerotiu clavus. Вх. Пч. II. 36. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
Нас спонсорують: