Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вишення
вишенька
вишептати
вишептатися
вишеретувати
вишиваний
вишиванка
вишивання
вишивати
вишиватися
вишинк
вишинкувати
вишити
вишіптувати
вишка
вишкандибати
вишкандибуватися
вишкварити
вишкварка
вишкіблювати
вишкірити
вишкіряти
вишкірятися
вишкопиртуватися
вишкребти
вишкрібати
вишкрібок
вишкрябати
вишкрябувати
вишліхтовувати
вишмарувати
вишморгнути
вишморгувати
вишневий
вишник 1
вишник 2
вишнина
вишничок
вишнівка
вишній
вишня 1
вишня 2
вишнябати
вишняк
вишонка
вишпиговувати
вишпувати
вишпурити
виштапувати
виштатуватися
виштирити
виштрикнути
виштурити
виштуркати
вишукати
вишукувати
вищати 1
вищати 2
вище
вищебетати
вищедрувати
вищезати
вищезнути
вищербити
вищербитися
вищий
вищик
вищикнути
вищипати
вищипувати
вищирити
вищиряти
вищість
вияв
виява
виявити
виявлювати
виявляти
виявлятися
виязичити
виярок
вияснення
вияснити
виясняти
вияснятися
віблєк
віблий
віват
вівериця
вівсик
вівсина
вівсище
вівсюг
вівсюга
вівсюгуватий
вівсяний
вівсяник
вівсяниця
вівсянка
вівтарик
вівтарний
вівтарь
вівторок
вівця
вівчаренко
вівчарик
вівчарити
вівчариха
вівчарівна
вівчарський
вівчарувати
вівчарь
вівчий
вігран
від
віда
відав
відай
відання
відати
Зоп'ятитися, -чуся, -тишся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Новомоск. у. Як скажеш, пісні він тобі віддав, то пан і зоп'яти́ться. Н. Вол. у.
Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія. О. 1861. X. 62.
Повиплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Виплодиться, вивестися (о многихъ).
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Порозбризкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разбрызгаться (во множествѣ).
Розбришкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскапризничаться, разважничаться, расхвастаться.
Росхідниця, -ці, ж. Угощеніе, устраиваемое молодежью въ день окончанія (за недѣлю до Рождества) хожденія на вечерниці. Kolb. I. 76.
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе. Шейк.
Шахварь, -ря, м. 1) = шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару. Чуб. 2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ. Рудч. Чп. 12.
Нас спонсорують: