Дзя́вкання, -ня, с. Лай щенка, тявканіе.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. На твій гнів не заплели хлів.
За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія.
Приголовок, -вка, м.
1) = приголовач 1.
2) = приголовач 3.
3) Въ оконной рамѣ: верхній поперечный брусокъ. Ум. приголовочок, приголовчик.
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Притомен, -мна, -не = притомний. Сам був притомен, як принесли до Шрама козаки сина, сім раз наскрізь пробитого кулями.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями!
