Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вечоряти
вешняк
вештання
вештатися
вж...
вз...
ви
вибабити
вибава
вибавити
вибавлення
вибавляти
вибавлятися
вибайкуватися
вибалакати
вибалакатися
вибалок
вибандилити
вибандурити
вибанити
вибанітувати
вибатожити
вибатькувати
вибачати
вибачення
вибачити
вибачний
вибаяти
вибевкати
вибевкатися
вибекати
вибель
вибештати
вибиванка
вибивати
вибиватися
вибирати
вибити
вибичуватися
вибігати I
вибігати II
вибідувати
вибіжка
вибій
вибійка
вибійчаний
вибілити
вибіляти
вибір
вибірання
вибірати
вибіратися
вибірки
вибіснуватися
виблагати
виблискувати
виблудитися
вибльовувати
вибовтати
вибовтування
вибовтувати
вибовтуватися
вибоїна
вибоїстий
виболіти
виборний
виборовий
виборсатися
вибранець
вибрати
вибрехати
вибрик
вибрикувати
вибріхувати
вибріхуватися
вибродити
вибростити
вибрудок
вибрязкувати
вибувати
вибудовувати
вибудовуватися
вибузувати
вибуркнути
вибуркувати
вибуртати
вибуртувати
вибурхати
вибути
вибутиляти
вибух
вибухати
вибухатися
вибуяти
вивага
вивагом
вивадити
виважати
виважити
виважувати
виваксувати
вивалашати
вивалити
вивалювати
вивалюватися
виваляти 1
виваляти 2
вивапити
виваплювати
виварити
виварювати
виварюватися
виват!
вивезти
вивернениця
виверні
вивернути
вивертати
вивертатися
вивертачка
Джуґа́н, -на́, м. = Джоґа́н.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.
З'остріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться острымъ, болѣе острымъ. зима з'остріла. Зима сдѣлалась болѣе холодной. Вх. Лем. 420.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Наживни́й, -а́, -е́ Благопріобрѣтенный. У його земля наживна, а не батьківщина ибо дідівщина. Волч. у.
Несамовито, нар. 1) Изступленно. 2) Въ высшей степени сильно. Рве, сіна, горишь, та хоч не так болить несамовито. Мир. Пов. II. 52.
Перегорожа, -жі, ж. Изгородь, передѣляющая дворъ огородъ и т. п. на части.
Перекудовчити, -чу, -чиш, гл. = перекудлити.
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.  
Служечка, -ки, ж. Ум. отъ слуга.
Нас спонсорують: