Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вечоряти
вешняк
вештання
вештатися
вж...
вз...
ви
вибабити
вибава
вибавити
вибавлення
вибавляти
вибавлятися
вибайкуватися
вибалакати
вибалакатися
вибалок
вибандилити
вибандурити
вибанити
вибанітувати
вибатожити
вибатькувати
вибачати
вибачення
вибачити
вибачний
вибаяти
вибевкати
вибевкатися
вибекати
вибель
вибештати
вибиванка
вибивати
вибиватися
вибирати
вибити
вибичуватися
вибігати I
вибігати II
вибідувати
вибіжка
вибій
вибійка
вибійчаний
вибілити
вибіляти
вибір
вибірання
вибірати
вибіратися
вибірки
вибіснуватися
виблагати
виблискувати
виблудитися
вибльовувати
вибовтати
вибовтування
вибовтувати
вибовтуватися
вибоїна
вибоїстий
виболіти
виборний
виборовий
виборсатися
вибранець
вибрати
вибрехати
вибрик
вибрикувати
вибріхувати
вибріхуватися
вибродити
вибростити
вибрудок
вибрязкувати
вибувати
вибудовувати
вибудовуватися
вибузувати
вибуркнути
вибуркувати
вибуртати
вибуртувати
вибурхати
вибути
вибутиляти
вибух
вибухати
вибухатися
вибуяти
вивага
вивагом
вивадити
виважати
виважити
виважувати
виваксувати
вивалашати
вивалити
вивалювати
вивалюватися
виваляти 1
виваляти 2
вивапити
виваплювати
виварити
виварювати
виварюватися
виват!
вивезти
вивернениця
виверні
вивернути
вивертати
вивертатися
вивертачка
Бодян, -ну, м. Раст. Amisum stellatum. Або горілочку пили.... настояную на бодян. Котл. Ен. ІІІ. 63.
Вихиляси, -сів, мн. Выгибаніе, изгибаніе. Взявшись у боки, робить вихиляси. О. 1862. IV. 18.
Відрадість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Н. п. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. Cм. відрада, відрадність.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Замі́ття, -тя, с. соб. Сугробы снѣга. Понаганяло замітя. Брез тото замітя не преїдеш. Вх. Лем. 416.
Мурянча́ний и муря́нчий, -а, -е. = мурманьчий. Вх. Уг. 253.
Побосіти, -сіємо, -єте, гл. Остаться безъ обуви (о многихъ). Побосіли у нас усі, — треба чоботи справляти. Славяносерб. у.
Позашивати, -ва́ю, -єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Рівновагий, -а, -е. 1) Уравновѣшенный. Чого ж хоробре рівноваге серце злякалося хмурних очей дівочих? К. Бай. 9. 2) Равный для всѣхъ. Під козацьке рівноваге право до вільного народу приставайте. К. ЦН. 212.
Фасчина, -ни, ж. = фаска. Фр. (Желех.)
Нас спонсорують: