Вальковий и валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Відсунути, -ся. Cм. відсувати, -ся.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос.
Княгиня, -ні, ж.
1) Княгиня, жена князя. У його жінка княгиня, з Волині ляшка.
2) Новобрачная. Ой вийди, мати, огляди, що тобі бояре привезли: привезли скриню й перину і молодую княгиню. Ні, молода княгине, не піду я до тебе на весілля.
3) Родъ весенняго хоровода съ пѣснями. Ум. княги́нечка, княги́нька, княже́йка. Засватав собі княгинечку. Жінка княгинька, а хата неметена. Яворові сінці, тесові стільці, а на тих стільцях красна княжейка.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ., веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися.
Хвалебний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. Жертва хвалебна.
Щебетати, -бечу, -чеш, гл.
1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати.
2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки.