Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в
ваба
вабець
вабик
вабило
вабити
вабитися
вабіння
вабкий
вабко
вабливий
вабливо
вабний
вабно
вава
вава-вурр!
вавка
вавкання
вавкати
вавонька
вавочка
вавцір
вавчар
вага
вагани
ваганиці
ваганки
вагатися
вагівниця
вагітна
вагове
ваговий
вагом
вагон
вагоніти
вагота
ваготіння
ваготіти
вагуватися
ваґаш
вада
ваджуватися
вадити
вадитися
вадкий
вадко
вадливий
вадливо
важак
важель
важений
важенний
важення
важенький
важенько
важити
важитися
важіння
важка
важкеленний
важкенький
важкенько
важки
важкий
важко
важливий
важливо
важний
важниця 1
важниця 2
важність
важно
важнющий
важня
важок
важучий
важчати
вайда
вайкати
вайкіт
вайло 1
вайло 2
вайлом
вайлуватий
вайлюка
вак
вакан
ваканець
ваканцьовий
вакарка
вакарь
вакаціюватися
вакація
вакелія
вакернипа
вакиристий
вакса
ваксовий
ваксувати
вакувати
вал
валасання
валасатися
валах
валахан
валашайник
валашал
валашання
валашати
валашний
валашок
валежний
валець
валєнки
валиво
валивочко
валило
валина
валити
валитися
Безневинний, -а, -е. Невинный, неповинный, невиноватый. Безневинних б'ють. Мир. ХРВ. 202. На мене молоду, безневинную неслава. Чуб. V. 279.
Горди́нець, -нця́, м. Татаринъ изъ орды. К. Дз. 9. К. ЦН. 226.
Де́мено, -на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. І. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц. І.
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію. ЗЮЗО. І. Вересай, 35.
Закриві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Стать хромымъ. Черк. у.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Підкасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Засучить рукава. 2) Подобрать платье, полы платья. Гол. Од. 28.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.
Нас спонсорують: