Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в
ваба
вабець
вабик
вабило
вабити
вабитися
вабіння
вабкий
вабко
вабливий
вабливо
вабний
вабно
вава
вава-вурр!
вавка
вавкання
вавкати
вавонька
вавочка
вавцір
вавчар
вага
вагани
ваганиці
ваганки
вагатися
вагівниця
вагітна
вагове
ваговий
вагом
вагон
вагоніти
вагота
ваготіння
ваготіти
вагуватися
ваґаш
вада
ваджуватися
вадити
вадитися
вадкий
вадко
вадливий
вадливо
важак
важель
важений
важенний
важення
важенький
важенько
важити
важитися
важіння
важка
важкеленний
важкенький
важкенько
важки
важкий
важко
важливий
важливо
важний
важниця 1
важниця 2
важність
важно
важнющий
важня
важок
важучий
важчати
вайда
вайкати
вайкіт
вайло 1
вайло 2
вайлом
вайлуватий
вайлюка
вак
вакан
ваканець
ваканцьовий
вакарка
вакарь
вакаціюватися
вакація
вакелія
вакернипа
вакиристий
вакса
ваксовий
ваксувати
вакувати
вал
валасання
валасатися
валах
валахан
валашайник
валашал
валашання
валашати
валашний
валашок
валежний
валець
валєнки
валиво
валивочко
валило
валина
валити
валитися
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Н. п. З лоба очі висмикати. АД.
Запли́ванець, -нця, м. = постіл. Вх. Зн. 20.
Печатати, -таю, -єш, гл. 1) Прикладывать печать. 2)труну. Закрывать, закрыть для погребенія гробъ. Cм. запечатувати 2.
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.  
Родинин, -на, -не. Принадлежащій роднѣ. Там родинин голосок, там моя родина є. Чуб. V. 464.
Роскопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. роскопатися, -паюся, -єшся, гл. Раскапываться, раскопаться, разрываться, разрыться. Та гора роскопується, Дніпр туди йде. Рудч. Ск. I. 146.
Спохвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші. Рк. Левиц.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Часочок, -чку, м. Ум. отъ час.
Нас спонсорують: