Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

в
ваба
вабець
вабик
вабило
вабити
вабитися
вабіння
вабкий
вабко
вабливий
вабливо
вабний
вабно
вава
вава-вурр!
вавка
вавкання
вавкати
вавонька
вавочка
вавцір
вавчар
вага
вагани
ваганиці
ваганки
вагатися
вагівниця
вагітна
вагове
ваговий
вагом
вагон
вагоніти
вагота
ваготіння
ваготіти
вагуватися
ваґаш
вада
ваджуватися
вадити
вадитися
вадкий
вадко
вадливий
вадливо
важак
важель
важений
важенний
важення
важенький
важенько
важити
важитися
важіння
важка
важкеленний
важкенький
важкенько
важки
важкий
важко
важливий
важливо
важний
важниця 1
важниця 2
важність
важно
важнющий
важня
важок
важучий
важчати
вайда
вайкати
вайкіт
вайло 1
вайло 2
вайлом
вайлуватий
вайлюка
вак
вакан
ваканець
ваканцьовий
вакарка
вакарь
вакаціюватися
вакація
вакелія
вакернипа
вакиристий
вакса
ваксовий
ваксувати
вакувати
вал
валасання
валасатися
валах
валахан
валашайник
валашал
валашання
валашати
валашний
валашок
валежний
валець
валєнки
валиво
валивочко
валило
валина
валити
валитися
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський. Шевч. (1883) 235.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Мет. 81. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? Г. Барв. 205. 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. К. Іов. 15. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. місяченько, місячно, місячок. Вх. Уг. 252. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна. Чуб. V. 53.
Недопиток, -тка, м. = недопивок. Оце як п'ють у шинку люде та позоставляють недопитки, то вони (шинкарі) позливають у чарку та й підсунуть чоловікові. Г. Барв. 291.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась. Г. Барв. 344.
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Слабити, -блю, -биш, гл. Ослаблять. Не тягайте свиток з пучка, його не треба слабити. Харьк. у.
Уробити, -ся. Cм. уробляти, -ся.
Щедрик 1)ведрик. Припѣвъ, которымъ начинается щедрівка. Щедрик-бедрик, дайте вареник. Чуб. III. 477. 2) Щедлик. Вх. Пч. II. 11.
Нас спонсорують: