Блим меж., выражающее мерцаніе, появленіе и исчезновеніе свѣта, миганіе, сверканіе глазами.
Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. . бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь?
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша.
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене.
Кріпко нар.
1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі.
2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность.
Обідранець, -нця, м. Оборванецъ. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки.
Спроміжність, -ности, ж. = спроможність.
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. (Токарь) точить тарілку. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Кров як воду точить. 4) — зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. 8) — війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. 9) — брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. Точить брехню цілий день. 10) — баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Точить баляндраси моїм дочкам.
Упертість, -тости, ж. Упрямство, упорство.