Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виткий

Виткий, -а, -е. Вьющійся. Витке зілля хміль, виноград. Чигир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТКИЙ"
Безмір, -ру, м. = безмір'я. Желех.
Буглав, -ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. І. 119. Вх. Пч. II. 30.
Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання. К. ЧР. 67.
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику. Вх. Лем. 397.
Нахнюпити, -плю, -пиш, гл. Потупить. Вона ж нахнюпила у землю очі.
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. І. Світ. 7.
Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл. 1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. Н. Вол. у. 2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. Н. Вол. у. 3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. Н. Вол. у.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Сиротина, -ни, об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Мет. 14. Ум. сиротинка.
Фурчати, -чу, -чиш, гл. Шумѣть, жужжать. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.