Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихвалятися

Вихвалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихвалитися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, похвастать, хвалиться, похвалиться. Вихваляється вірною дружиною. Мет. 265.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХВАЛЯТИСЯ"
Блощичник, -ка, м. = блощинник. Лв. 99.
Бульб'Яник, -ка, м. Бабочка: мертвая голова, Acherontia Atropos. Вх. Пч. І. 5.
Видудлити, -лю, -лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.
Лебедиця, -ці, ж. Лебедка. Желех.
Міта́ти, -таю, -єш, гл. = мести. Сива пава літала, крилами двір мітала. Чуб. III. 251.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Накади́ти, -джу́, -диш, гл. Накадить.
Позасновувати, -вую, -єш, гл. 1) Основать (во множествѣ). 2) Заткать (паутиной во многихъ мѣстахъ). Павутиною павуки позасновували. Г. Барв. 285.
Похвалка, -ки, ж. Угроза. Плюньте ви на його похвалки. Мир. Пов. І. 164. Василь на похвалках живе. Черк. у. Похвалки ті нічого не варті. Н. Вол. у.
Сумісник, -ка, м. Соучастникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХВАЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.