Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вити 2

Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Ном. № 418. Я собі та й вінки вила. Грин. ІІІ. 98. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Мет. 128. Синові дав волоки вити. О. 1861. X. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТИ 2"
Ди́ндати, -даю, -єш, гл. 1) Шататься. 2) Качать ногами.
Загостри́ти, -ся. Cм. заго́стрювати, -ся.
Лучня́, -ні́, ж. = лушня. Харьк.
Недобачити, -чу, -чиш, гл. 1) Не досмотрѣть. 2) Не замѣтить.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою. Ном. № 2592.
Підпілітка, -ки, ж. = перепелиця. Вх. Пч. II. 13.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл. 1) Пометаться изъ стороны въ сторону. 2) Покапризничать.
Укрити, -ся. Cм. укривати, -ся.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Шевч. 596. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. МУЕ. І. 91. (Черниг.). ЗОЮР. II. 50. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Чуб. II. 72. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити. Г. Барв. 14.
Шляхетчина, -ни, ж. Аристократическое государство, Польша. Була колись шляхетчина вельможная пані. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.