Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Говорить богато, та все чорт зна що. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Чом до мене не говориш, моє миле серце?
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак'у 1. Гусакове пір'я.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище.
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры.
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком.
Обгороджувати, -джую, -єш, сов. в. обгороди́ти, -джу́, -диш, гл. Огораживать, огородить, загораживать, загородить, обвести, окружить. Чоловік виноградник обгородив тином. Двір дошками обгорожений. Мати Марусеньку родила, місяцем обгородила.
Онуча, -чі, ж.
1) Онуча, портянка. Хвалилися гайдамаки під Умань ідучи: будем драти, панове молодці, з китайки онучі.
2) Хлопокъ снѣгу. Сніг летить онучами. Ум. онучка, онучечка. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо.
Процокотіти, -кочу, -тиш, гл. = процокотати.
Робачок, -чка, м. Ум. отъ робак.
Укарання, -ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла.