Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає.
Дякони́ха, -хи, ж. Жена діакона.
Коляса, -си, ж. Экипажъ, коляска. Ой пізнала мила вороні коні, а ще пізнавай новую колясу. Їхала, кажуть, одна скупа пані... і попалася розбійникам: обступили колясу. Ум. коляска, колясонька, коля́сочка. Ласка не коляска: сівши, не поїдеш. Вже кучері молодії на колясоньках стоять і віжечки шовковії в білих рученьках держать. Уже кониченьки позапрягані, і колясочки позавертані, тільки сісти та поїхати.
Кунпанія, -нії, ж. = кумпанія.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Пилюка, -ки, ж. = пилюга.
Пластувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії.
Примазати, -ся. Cм. примазувати, -ся.
Слід I, -ду, м.
1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать.
2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Червонорожевий, -а, -е. Алый. Цвіт королевий схилив свою головоньку червонорожеву.