Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати?
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Кущуватий, -а, -е. Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те.
Папірок, -рка, м. = папірець.
Передрати, -ся. Cм. передирати, -ся.
Песькатися, -каюся, -єшся, гл. Пачкаться.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Стригун, -на, м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Ум. стригунець.