Витулитися, -люся, -лишся, гл. Составиться, набраться, выйти. Подивлюсь по гроших, може й витулиться попа з шагом.
Врем'Я, -м'я, с. см. урем'я.
Граня́стий, -а, -е. = Гранчастий. Пшениця граняста, а жито ні.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Вітер буйний знявсь, засвистів.
Підбіль, -лю, м. = підбіл а.
Пружок, -жка, м.
1) Ум. отъ пруг. На вінцях (у миски) хрещики, на боках пружки.
2) Черешокъ, стебелекъ листка. Сей год не буде капусти: черви поїли, — від листя тирчать самі пружки.
Тиква, -ви, ж.
1) Раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). в) Cucurhita Melopepo.
2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. В його така маненька тиковка і води вже трошки.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Білі рушники — шовкові тороки. Ум. торочок.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Сберегать.
2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить.
