Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Господа́ренько, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Жердя I, -ді, ж. Жердь.
Зале́жний, -а, -е. 1) Зависимый. 2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у.
Ле́жаний, -а, -е. Достающійся безъ труда. У нас грошей лежаних нема. Грин. І. 244. Попові а котові лежаний хліб. Ном. № 8071.
Наві́що нар. Для чего, зачѣмъ. Навіщо сліпцеві дзеркало? Ном. № 5227.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Потурнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Погнаться. А він як потурнеться за мною! я навтіки. Павлогр. у. ( Залюбовск.).
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Темнощі, -щів, ж. мн. Тьма, темнота, мракъ. Ой як зайдеш за хмароньку, стань в темнощі цілий. Чуб. V. 102.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.  
Нас спонсорують: