Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Дочува́тися, -ва́юся, -є́шся, сов. в. дочу́тися, -чу́юся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. Н. Вол. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Канути, -ну, -неш, гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Кв. І. 28. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули. Г. Барв. 85.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. Рудч. Ск. II. 160. На обличчя був препоганий.
Повія, -вії, ж. = повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.
Повнобокий, -а, -е. Съ выпуклыми боками. І все те (товар), знаєте, викохане таке, повнобоке. Сим. 211.
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому. Грин. ІІ. 334.
Страшко нар. Страшно.
Чернило 2, -ла, с. 1) Черная краска, употребляемая для окраски тканей и пр. Та й купили білила, ще й чорного чорнила.... Дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Чернила. 3) Растворъ купороса, употребляемый сапожниками для черненія сапогъ. Сумск. у.
Нас спонсорують: