Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Ака́хвист и ака́хтист, -та, м. Акафистъ. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859. Аж перехрестилась Ганна, дякуючи Богові, і дала собі зарок найняти акахтист і обміняти свічку. Левиц. І. 66. Акафисти наймив. Чуб. II. 393.
Вагом нар. На вѣсъ, по вѣсу. Усім росказали, який то Тихон став скупий, що вже й хліб вагом дає. Кв. II. 19.
Вертати, -та́ю, -єш, сов. в. верну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Возвращать, возвратить, вернуть. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Ном. № 1715. Верни моє, візьми своє. Ном. № 273. Верни, верни, милий Боже, моє дівування. Мет. 259. 2) Возвратиться. Я ждатиму, доки вони не вернуть з міста. Федьк. 3) Поворачивать, заворачивать. Туди мою головоньку що вечора верне. Мил. 79. Гей, верни, Касяне, круто. Ном. № 11418. Куди не верни, наткнешся на тин. 4) Выворачивать, выворотить, воротить, съ силой двигаться впередъ. Де ся взялася да із моря синя хвиля: верне да верне всяку рибу ізо дна. Мет. 101. Правда зі дна моря верне. Ном. № 6689. Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем. Шевч. 82. Як узяв скот вернути із того яйця: верне та й верне. Рудч. Ск. І. 144. 5) Сваливать, свалить, сбрасывать, сбросить. Пшенишне, гречишне — верни вмісто. Ном. № 12167.
Вищипати Cм. вищипувати.
Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Змірати, -ра́ю, -єш, сов. в. змерти, зімру, -реш, гл. Умирать, вымирать, вымереть. Люде змірають. О. 1862. VIII. 34. Вся сім'я зімре. Кіевск. у.
Куцолапий, -а, -е. Съ короткими ногами. Подольск. г.
Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Конст. у. Cм. рідота.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. ЗОЮР. І. 174. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Єв. Мт. IV. 6. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. Рудч. Ск. І. 11. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
Нас спонсорують: