Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы). Желех.
Ганьбливо нар. = ганебно.
Заса́дець, -дця, м. = засадьок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. засадчик, засадчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить. ЗОЮР. II. 32.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Лубен. у. Чад і дим з нори кужелиться. Полт. г.
Обнатужуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. обнатужитися, -жуся, -жишся, гл. Обременяться, обремениться, быть обремененнымъ. Обнатужитися роботою. Зміев. у.
Перекуйовдити, -джу, -диш, гл. 1) = перекудлити. 2) Перебросать, перерыть.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.
Пошелевкатися, -каємося, -єтеся, гл. Полѣзть куда, повалить, броситься куда гурьбой. Пошелевкали усі в хату. Конст. у. Як одкланяється молодий батькові і матері хрещеним, тоді прямо іде у хату, а за ним увесь поїзд пошелевкається. МУЕ. І. 124. (Полт. г.).
Соколовий, -а, -е. Соколиный. Ото тобі, молода, та дідова борода, соколові очі, добрий дід до ночі. Чуб. V. 1147.
Царівночка, -ки, ж. Ум. отъ царівна. АД. 145.
Нас спонсорують: