Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визолотити
визолочувати
визубень
визублювати
визублюватися
визути
виїдати
виїдок
виїзд
виїзджати
виїздити 1
виїздити 2
виїсти
виїститися
виїхати
вийгравати
виймати
вийматися
вийна
вийти
викавзувати
виказ
виказати
виказитися
виказувати
викакати
викакатися
виканючити
викапаний
викарати
викарбувати
викати
викачалкувати
викачати
викачувати
викачуватися
викашлювати
викашлюватися
виквиляти
викидати 1
викидати 2
викидатися
викидний
викинути
википати
викисати
викичувати
викишкати
викінчити
викінчувати
виклад
викладаний
викладання
викладати
викладний
викладування
викладувати
викладчастий
викладчатий
викласти
виклеїти
виклесуватися
виклеювати
виклик
викликання
викликати 1
викликати 2
виклисувати
викличка
виклопотати
викльовувати
виклюнути
викобзати
виков
виковерзувати
виковзати
виковтати
виковувати
виковуватися
виколоти
виколупати
виколупувати
виколювати
виколядувати
викомпонувати
виконавець
виконання
виконати I
виконати II
виконувати
виконуватися
викопати
викопирсати
викопирсувати
викопувати
викопуватися
викоренити
викорінювати
викорінюватися
викоріняти
викормити
викорпати
викорпувати
викорчовувати
викорчувати
викос
викосити
викот
викотити
викохати
викохувати
викохуватися
викоцабнутися
викочувати
викочуватися
викошувати
викпити
викравка
викрадати
викрадатися
Безкарний, -а, -е. Безнаказанный. Безкарні боги. О. 1861. I. 94.
Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива. Чуб. V. 24.
Королівський, -а, -е. Королевскій.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.  
Однолітка, -ки, ж. Ровесница. Маруся... однолітка з нами.
Окресляти, -ля́ю, -єш, сов. в. окре́слити, -лю, -лиш, гл. Очерчивать, очертить.  
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Грин. III. 179. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку. Мет. 81.
Припрохати Cм. припрохувати.
Сочевиця, -ці, ж. Чечевица. Роди, Боже, жито, пшеницю, горох, сочевицю. Чуб. III. 456. Ум. сочевичка, сочі́вонька. Чуб. III. 163. Сочівонька густа. Чуб. III. 136.
Чечутиня, -ні, ж. = чечітка. Чеша, ші, ж. Чехонь. Черк. у.
Нас спонсорують: